Міндовг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Міндовг І
Dei Gra Rex Litowie
Mendog 1578.png
Король Литви
Правління 1251-1263
Коронація 6 липня 1253
Попередник Не було
Наступник Гедимін
Інші титули Великий князь Литовський
Біографічні дані
Імена Міндаугас
Релігія Язичництво, католицтво і Язичництво
Народження бл. 1203
Смерть 1263(1263)
Дружина Морта
Діти Войшелк
Династія Міндовги
Батько Рингольд
Печатка Міндоуга.jpg

Міндо́вг I (М́ина Д́овгий, Мі́ндовг, Мі́ндаугас, Ме́ндог, Мендовг біл. Міндоўг, лит. Mindaugas, пол. Mendog), *бл.1203 — †1263) — засновник Литовської держави, Великий князь Литовський (лит. Didysis Kunigaikštis, біл. Вялікі князь) з 1230-х, перший і єдиний литовський король (лит. karalius, біл. кароль) з 1253. Засновник династії Міндовговичів.

Життєпис[ред.ред. код]

Згідно з деякими середньовічними джерелами, в ньому текла кров Рюриковичів з Києва, а також деяких шляхетських родів Стародавнього Риму, які в часи падіння Західної Римської Імперії, тікаючи від засилля варварів, переселилися у Балтику[1].

Памятник Міндовгу в Старому Арсеналі у Вільнюсі
Уявний образ Міндовга в праці Алесандро Гваньїні «Опис європейської Сарматії» (1578)

Упродовж 1230-1240-х об'єднав під своєю владою більшу частину литовських земель (Жемайтійську, Нальшанську, Делтувську й ін.). У боротьбі проти Лівонського ордену спирався на підтримку куршів, земгалів, лівів, естів.

У 1244 здійснив похід проти орденських військ у Курсу. У 1250 уклав з ним компромісну угоду.

Збережена печатка Міндовга

У 1251 прийняв католицтво, 1253 — коронований папою Іннокентієм IV. У той же час збирав сили для боротьби проти Ордену.

У 1250-1253 вів війну з Данилом I Галицьким.

У 1251 вигнаний Міндовгом з Литви князь Товтивіл, який при підтримці Данила та свого дядька Вікінта провів невдалий похід проти Міндовга в Литву, взявши його в облогу в замку Ворута. Міндовг витримав облогу, вранці рицарські арбалетники завдали удару, який змусив Товтивіла зняти облогу і відступити в Жемайтію. Того ж року Міндовг провів у відповідь похід в Жемайтію і взяв в облогу місто Твиреметь — столицю Вікінта.

Після завершення воєнних дій, уклав з Данилом Галицьким мирний договір, за яким відпускав йому Чорну Русь з Новгородком. Уклав військовий союз з Галицько-Волинським князівством, спрямований проти монголо-татар, який близько 1253 року скріплено зарученням сина Данила Шварна з дочкою Міндовга.

У 1255-1256 (за іншими даними, 1258) Міндовг, розірвавши союзницькі відносини з Данилом Галицьким, вів воєнні дії проти Галицько-Волинської держави і захопив Чорну Русь з містами Гродно, Вовковиськ, Слонім і Новгородок. У цій війні загинув князь Роман Данилович.

Стратегічні замки Міндовга, 1248

13 липня 1260 литовське військо, очолене Міндовгом I, розбило об'єднане військо Лівонського і Тевтонського орденів біля озера Дурбе. Міндовг зрікся католицтва. 1262 року уклав союз із Олександром I Невським, спрямований проти Лівонського ордену.

Був убитий разом з двома синами внаслідок змови литовських князів (М. Стрийковський називає однією з причин вбивства залицяння Міндовга до заміжньої сестри померлої дружини).[2]

Печатка Міндовга[ред.ред. код]

Печатка Міндовга з гербом «Погоня» та текстом слов'янськими рунами: «Свою печать князь Міндоуг ставить»[3][4][5][6][7]

Єдине відоме прижиттєве зображення Міндовга збереглося на печатці, підвішеній до договору між Міндовгом і Тевтонським орденом від жовтня 1255 року про передачі останньому Селон. При цьому печатка збереглася фрагментарно — легенда практично повністю відсутня, помітні лише хрест, що означає початок напису і елемент однієї букви, з однаковою ймовірністю читається як латинські M, D або SI. За деякими даними, договір, а значить і печатка, можуть бути підробкою Тевтонського ордена.

Детальний опис печатки було виконано папським легатом в травні 1393. Відповідно до опису, легенда друку свідчила «MYNDOUWE DEI GRA REX LITOWIE» («Мінді Божою милістю король Литовії»), а сама вона була причеплена до документа білим і жовтим шнурком, в той час як на збереженому оригіналі шнурок білого і синього кольорів. Порожнє поле друку заповнене візерунком у вигляді готичної ромбоподібної ґратки. Литовський геральдист і сфрагіст Едвардас Римша вказує на те, що, цей декоративний елемент з'явився на європейських печатках тільки в XIV столітті. Таким чином, на думку дослідника, друк є підробкою, створеною щонайменше через півстоліття після укладення акту.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Походження Гольшанських
  2. Стрийковський М. Хроніка польська, литовська, жмудська і всієї Русі. — Варшава,1846. Т.1. — 392 с. (пол.) с. 298.
  3. Ластовский В. У., «Короткая история Беларуси», г. Вильна, 1910 г. (рос.)
  4. Румынцева В., «Эмблемы земель и гербы городов Левобережной Украины…»; статья О. Рево «Гербы городов Виленской губернии». // Наука и жизнь, № 6, 1999 г. (рос.)
  5. Сокол-Кутыловский О. Л., «Славянская руническая надпись на печати князя Миндовга», Рис. 1 // «Академия Тринитаризма», г. Москва, Эл. № 77-6567, публ. 14018, 17.11.2006 г. (рос.)
  6. ИСТОРИЯ ГЕРБА БЕЛАРУСИ (рос.)
  7. Великое княжество Литовское (рос.)

Джерела та література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

Попередник
Вілігайло
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Великий князь Литовський
1236-1263
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Наступник
Тройнат
Попередник
 — |width="10%" | Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg
Король Литви
1253-1263
Arms of Gediminaičiai dynasty Lithuania.svg Наступник
Гедимін