Савченко Федір Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Савченко Федір)
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Фе́дір Я́кович Са́вченко (2 лютого 1892(18920202) — після 1936), історик, літературознавець і публіцист родом з м. Хорол Полтавської губернії, дійсний член НТШ (з 1927).

Біографія[ред. | ред. код]

Вчився в Ніжинському Історико-філологічному інституті князя Безбородька та Історико-філологічному інституті в Петербурзі, з 1914 продовжував студії в Парижі. 1918 заснував франц.-укр. товариство Cercle d'etudes franco-ukrainiennes і був редактором видаваного цим товариством тижневика «La France et l'Ukraine». Перебуваючи на еміграції, зблизився з закордонною УПСР і з М. Грушевським. У 1919–1924 рр. брав участь у роботі Українського Соціологічного інституту. За допомогою М. Грушевського 1925 повернувся на Україну. У Києві включився в працю Історичну Секції ВУАН, був керівником Комісії Заходознавства й Американознавства та Комісії Західної України. 1924–1928 – науковий співробітник, 1928–1930 – дійсний член Науково-дослідної кафедри історії України у Києві, секретар М. С. Грушевського.

У 1931 був заарештований в справі “Українського Національного Центру” і засланий. Засуджений 7 лютого 1932 р. до 5 років позбавлення волі. Вдруге заарештований 1937. Дальша доля невідома.

Автор понад 50 праць і статей, друкованих переважно у вид. ВУАН, зокрема в ж. «Україна» («Бальзак на Україні (1847–1850)» (Україна. – 1924. – Кн. 1–2) і зб. «За сто літ», та монографії «Заборона Українства 1876 р.» (К., 1930, перевидана 1970 у «Harvard Series in Ukrainian Studies»). Автор праць «Парубоцькі та дівоцькі громади на Україні» (Первісне громадянство. – 1926. – Вип. 3), «Козаччина у французькому письменстві та козакофільство Меріме» (Укр., 1925), «Перший збірник українських пісень Максимовича» (Укр., 1927.)

Джерела та література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]