Савчин Юрій Павлович

Савчин Юрій Павлович
Підполковник
Загальна інформація
Народження	1 січня 1974(1974-01-01) м. Донецьк
Смерть	5 травня 2022(2022-05-05) (48 років) Харків (підірвався на міні)
Громадянство	Україна
Alma Mater	Харківський військовий університет (1997)
Військова служба
Роки служби	1991—2011, 2014—2015, 2022
Приналежність	Україна
Вид ЗС	Повітряні сили України Сухопутні війська Збройних Сил України
Рід військ	Зенітні ракетні війська  Механізовані війська
Формування	540 ЗРП (1997—1998)  302 ЗРП (1998—2011)  92 ОМБр (2014—2015)  92 ОМБр (2022)
Війни / битви	Війна на сході України Бої за Щастя
Нагороди та відзнаки

Ю́рій Па́влович Са́вчин — підполковник зенітного ракетно-артилерійського дивізіону 92 ОМБр, учасник російсько-української війни.

З життєпису

Родом з Донецька.

1997 року закінчив Харківський військовий університет за програмою ВІРТА ППО СРСР.^{[джерело?]}

Після 20 років вислуги звільнився з армії, був у званні майора заступником командира зенітно-ракетного полку системи С-300. Працював директором меблевої фабрики.

Російсько-українська війна

З початком війни залишив роботу, пішов добровольцем на фронт. Савчин домігся направлення в піхоту, простим командиром взводу. Був командиром на опорному пункті «Фасад», зайшов на нього одним з перших, 9 жовтня 2014 року.

27 листопада 2014 року зенітна обслуга 92 ОМБр під керівництвом підполковника Юрія Савчина збила російський безпілотник «Гранат-4» поблизу Щастя — пострілом із ЗУ-23-2.^{[неякісне джерело]}

Після отримання ним звання полковника мобілізація завершилася і Юрія Савчина демобілізували в кінці 2015-го.

2020 року намагався потрапити до ССО ЗСУ, для чого вивчив англійську і у цьому ж році пробіг 10 км на Авантаж марафоні у Харкові за 46 хвилин. Йому було відмовлено через наявність родичів на окупованій території України, і він потрапив до запасу.

Після цього він потрапив до американської приватної військової компанії і так опинився на службі в Афганістані. Після завершення контракту там, він охороняв морські перевезення в Південній Америці.

Після появи заяв від країн НАТО про те, що Росія почне повномасштабне вторгнення в Україну, Савчин повернувся до Харкова, але не зміг влаштуватися в Збройні сили України.

11 лютого 2022 року отримав укласти наступний контракт, але відмовився від роботи закордоном і залишився у Харкові.

25 лютого 2022 року він знов став військовослужбовцем ЗСУ, і у складі 92-ї бригади керував застосуванням ПЗРК FIM-92 Stinger.

25 березня був поранений у передовій групі під час звільнення села Мала Рогань, але одразу після лікування знову став в стрій.

4 травня під час наступу українських військ під Харковом шукав найкращу позицію для збиття російського гелікоптера, але 5 травня підірвався на міні. Похований 7 травня в місті Харкові.

У нього залишилася дружина, та двоє дітей.

Нагороди

• Орден Богдана Хмельницького I ступеня (22 травня 2022, посмертно) — За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден Богдана Хмельницького II ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
• Орден Богдана Хмельницького III ступеня (2015) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, високий професіоналізм, вірність військовій присязі.