Сапоніт

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапоніт
Chamosite, Saponite, Copper-188771.jpg
Загальні відомості
Статус IMA чинний (успадкований, G)[d][1]
Хімічна формула Ca₀.₂₅(Mg,Fe)₃((Si,Al)₄O₁₀)(OH)₂ * nH₂O
Nickel-Strunz 10 9.EC.45
Ідентифікація
Сингонія Моноклінна сингонія
Колір риси білий колір
Інші характеристики
Названо на честь Мило[2]
CMNS: Сапоніт у Вікісховищі

Сапоніт (англ. saponite; рос. сапонит; нім. Saponit m) — мінерал, водний алюмосилікат магнію шаруватої будови. Назва — від лат. sapo — мило (L.F.Svanberg, 1840). Інша назва: мило гірське, мильний камінь, каткініт, піотин, расуліт, таліт.

Загальний опис[ред. | ред. код]

Хімічна формула:

  • 1. За Є. Лазаренком: Mg3[(OH)2|Al0,33Si3,67O10]•nH2O.
  • 2. За К. Фреєм: (0,5Ca, Na)0,33(Mg, Fe)3(Si, Al)4O10(OH)2•4 H2O.
  • 3. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Ca, Na2)0.15(Mg, Fe)3(Si, Al)4O10(OH)2.4(H2O).

Розрізняють різновиди сапоніту: алюмінієвий, залізистий, калієвий, мідний і нікелевий. Аморфний. Подібний до монтморилоніту. Форми виділення: лускаті, землисті, глиноподібні щільні маси; спутано- або субпаралельно-волокнисті аґреґати; сфероліти; іноді невеликі сталактити. У вогкому стані м'який, жирний на дотик. У сухому стані — щільна пориста маса. Спайність досконала по (001). Характерна складна будова кристалічної ґратки, наявність у між пакетних просторах катіонів, які здатні заміщатися іншими катіонами, можливість внутрішньокристалічного набрякання. Густина 2,2-2,3. Тв. 1,5-2,5. Колір жовтуватий, бурий, сірувато-зелений. Злом нерівний.

Розповсюдження[ред. | ред. код]

Зустрічається в зоні вивітрювання магнезіальних порід, метасоматичних доломітизованих вапняках. Заповнює мигдалини. Звичайний мінерал кислих ґрунтів. Супутні мінерали: цеоліти, кальцит. Знахідки: Форерські о-ви (Данія), шт. Монтана (США), оз. Верхнє (Канада). Сапонітові глини виявлені також в Україні на західному схилі Українського щита (алюмінієвий різновид сапоніту) в селах Ташки та Варварівка Славутського району Хмельницької області.

Різновиди[ред. | ред. код]

Розрізняють:

  • сапоніт алюмініїстий або алюмосапоніт (різновид сапоніту, який містить понад 10 % Al2O3),
  • сапоніт залізний або лембергіт, ферисапоніт (різновид сапоніту з незначною кількістю Fe2O3 який заміщує MgO),
  • сапоніт калієвий або калійсапоніт (різновид сапоніту, який містить до 6,57 % K2O),
  • сапоніт мідний або купросапоніт, медмонтит (суміш хризоколи та слюди),
  • сапоніт нікелистий або нікельсапоніт (різновид сапоніту з незначною кількістю NiO який заміщує MgO),
  • сапоніт цинковистий (те ж саме, що й монтморилоніт цинковистий, який містить до 39,33 % ZnO),
  • цебедасит (сапоніт з родов. Цебедассі, Італія).

Застосування[ред. | ред. код]

Сапоніт застосовують у сільському господарстві для мінеральної підгодівлі тварин, як консервант зелених кормів, природне мінеральне добриво, при рекультивації земель, забруднених радіонуклідами. Потреба України в сапонітовій сировині на початку ХХІ ст. становить 4 млн т. на рік.

Також Сапоніт — популярна харчова добавка, що підвищує потенцію чоловіків.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]