Сапотеки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сапотеки
Геліодоро Харіс Кастро Беніто Пабло Хуарес
Кількість Мексика Мексика: 800 тис. — 1 млн.
США США: 100 тис.
Ареал Мексика Мексика: Оахака, Веракрус, Ґерреро, Чіапас, Мехіко
США США: Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Сан-Дієго
Мова сапотекська, іспанська, англійська
Релігія римо-католики з елементами традиційних вірувань

Сапотеки (сапотекською: Didxažoŋ) — корінний індіанський народ у Мексиці, засновник сапотекської цивілізації з центром у Монте-Албані, однієї з найдавніших у Месоамериці, котра досягла найбільшого розквіту в VII ст. Проживають переважно у штаті Оахака та сусідніх штатах Веракрус, Ґерреро, Чіапас, здебільшого сільське населення[1].

Населення[ред. | ред. код]

Сучасна чисельність сапотеків оцінюється приблизно від 800 тис. до 1 млн осіб[2]. Сапотеки не мають єдиної етнічної самосвідомості, метисовані, здавна мали контакти з народами міхе, соку, уаве, чонталь та зазнали їхнього культурного впливу.

Назва[ред. | ред. код]

Називають сапотеки себе «Be'ena'a» («народ»). Назва сапотеки походить з мови науатль tzapotēcah (в однині tzapotēcatl). Ацтеки називали сапотеків «цапотеках» (в однині «цапотекатль»), тобто жителями місця, де росте сапотове дерево.

Мапа поширення сапотекської цивілізації

Історія[ред. | ред. код]

Перші сапотеки прийшли в Оахака з півночі, ймовірно, у 1000 році до нашої ери. Найперші постійні поселення у різних районах Оахаки з'являються між 1500 і 1400 рр. до н. е., це були поселення, які переважно займалися землеробством і тваринництвом. У періоді між 1150 і 850 рр. до н. е. найбільшим поселенням Оахаки є Сан-Хосе-Моготу, яке складалося з 80-120 будинків, на місці розкопок були знайдені скам'янілі плоди кукурудзи, чилі та авокадо. Найбільшими й найвідомішими містами сапотеків були Монте-Албан і Мітла.

Культура[ред. | ред. код]

Статуя жерця. Монте-Албан

Мова[ред. | ред. код]

Сапотеки мають власну мову, що належить до сапотекської групи отомангейської мовної сім'ї. Діалекти: східний гірський, північний гірський, рівнинний. У давнину в сапотеків існувала власна сапотекская писемність, поки не дешифрована. Сапотеки користуються латиницею на основі іспанської орфографії[3].

Міґель Кабрера. Св. Гертруда. 1763. Далласький музей мистецтв.

Релігія[ред. | ред. код]

Оскільки сапотеки займалися землеробством, їхнім головним божеством був бог дощу, крім нього вони поклонялися 4 іншим богам. У календарі сапотеків тривалість року становила 260 днів.

Тепер переважна більшість сапотеків є римо-католиками але багато з них зберігають традиційні вірування.

Відомі сапотеки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. САПОТЕКИ. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
  2. Зростання сапотекомовних людей призводить до появи нових SDSU мовний курсів [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  3. Сапотекська сім'я [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)

Посилання[ред. | ред. код]