Сапотеки
| Сапотеки | |
|---|---|
  Геліодоро Харіс Кастро Беніто Пабло Хуарес | |
| Кількість |
 Мексика: 800 тис. — 1 млн. США: 100 тис. |
| Ареал |
Мексика: Оахака, Веракрус, Ґерреро, Чіапас, Мехіко США: Лос-Анджелес, Сан-Франциско, Сан-Дієго |
| Мова | сапотекська, іспанська, англійська |
| Релігія | римо-католики з елементами традиційних вірувань |
Сапотеки (сапотекською: Didxažoŋ) — корінний індіанський народ у Мексиці, засновник сапотекської цивілізації з центром у Монте-Албані, однієї з найдавніших у Месоамериці, котра досягла найбільшого розквіту в VII ст. Проживають переважно у штаті Оахака та сусідніх штатах Веракрус, Ґерреро, Чіапас, здебільшого сільське населення[1].
Населення[ред. | ред. код]
Сучасна чисельність сапотеків оцінюється приблизно від 800 тис. до 1 млн осіб[2]. Сапотеки не мають єдиної етнічної самосвідомості, метисовані, здавна мали контакти з народами міхе, соку, уаве, чонталь та зазнали їхнього культурного впливу.
Назва[ред. | ред. код]
Називають сапотеки себе «Be'ena'a» («народ»). Назва сапотеки походить з мови науатль tzapotēcah (в однині tzapotēcatl). Ацтеки називали сапотеків «цапотеках» (в однині «цапотекатль»), тобто жителями місця, де росте сапотове дерево.
Історія[ред. | ред. код]
Перші сапотеки прийшли в Оахака з півночі, ймовірно, у 1000 році до нашої ери. Найперші постійні поселення у різних районах Оахаки з'являються між 1500 і 1400 рр. до н. е., це були поселення, які переважно займалися землеробством і тваринництвом. У періоді між 1150 і 850 рр. до н. е. найбільшим поселенням Оахаки є Сан-Хосе-Моготу, яке складалося з 80-120 будинків, на місці розкопок були знайдені скам'янілі плоди кукурудзи, чилі та авокадо. Найбільшими й найвідомішими містами сапотеків були Монте-Албан і Мітла.
Культура[ред. | ред. код]
Мова[ред. | ред. код]
Сапотеки мають власну мову, що належить до сапотекської групи отомангейської мовної сім'ї. Діалекти: східний гірський, північний гірський, рівнинний. У давнину в сапотеків існувала власна сапотекская писемність, поки не дешифрована. Сапотеки користуються латиницею на основі іспанської орфографії[3].
Релігія[ред. | ред. код]
Оскільки сапотеки займалися землеробством, їхнім головним божеством був бог дощу, крім нього вони поклонялися 4 іншим богам. У календарі сапотеків тривалість року становила 260 днів.
Тепер переважна більшість сапотеків є римо-католиками але багато з них зберігають традиційні вірування.
Відомі сапотеки[ред. | ред. код]
- Міґель Кабрера — найбільший художник Нової Іспанії.
- Інес Рамірес Перес — жінка, що зробила сама собі кесарів розтин і народила здорову дитину.
- Беніто Пабло Хуарес — мексиканський політичний діяч, національний герой Мексики.
- Руфіно Тамайо — мексиканський художник модерніст, представник мексиканського монументалізму.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ САПОТЕКИ. Архів оригіналу за 13 липня 2015. Процитовано 12 липня 2015.
- ↑ Зростання сапотекомовних людей призводить до появи нових SDSU мовний курсів [Архівовано 3 березня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Сапотекська сім'я [Архівовано 4 липня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Сапотеки // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сапотеки |
- Сапотекський регіон [Архівовано 5 червня 2015 у Wayback Machine.](ісп.)
| |||||||||||
