Сапун Семен Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Сапун Семен Семенович
Сапун Семен Семенович Провідник ОУН Сумщини.jpg
Народився 17 квітня 1893(1893-04-17)
с.Попівка,Карлівський район,Полтавська область
Помер 20 лютого 1943(1943-02-20) (49 років)
Суми
Діяльність Лідер Сумської обласної мережі ОУН(б), вчитель, голова товариства Просвіта

Сапун Семен Семенович (*17 квітня 1893, Попівка — †20 березня 1943, Суми) — український революціонер-підпільник. Лідер Сумської обласної мережі ОУН (б) під час німецької окупації. Голова товариства «Просвіта» у м. Суми (1942). Діяч у царині професійної освіти, педагог.

Почесний громадянин міста Суми (2016).

Біографія[ред.ред. код]

Семен Семенович Сапун народився в родині заможних селян у Полтавській губернії, колишньому Полтавському полку Гетьманщини. До російсько-большевицької окупації, господарство батьків було таким: землі — 25 десятин, хата — 1, сараїв — 4, коней — 4, корів — 2, волів — 2 пари, овець — 50, свиней — 5, жатка снопов'язалка — 1 шт., жатка самовкладка — 1 шт., кінна молотарка — 1 шт., сівалка — 1 шт., олійниця.

Сапун з братом Іваном

У 1914 р., після закінчення педагогічної школи, отримав посаду вчителя у с. Багата Чернеччина Великобучівського р-ну (колишнього Костянтиноградського повіту Полтавської губернії, теперішнього Сахновщинського району Харківської області). У цьому ж році, з початком Першої світової війни, був призваний в російську армію, де служив рядовим. Отримав поранення на фронті. Після одужання вступив до сільськогосподарського інституту, з якого випустився достроково у 1917-му і направлений до четвертої московської школи прапорщиків. Отримавши звання прапорщика пробув на фронті до жовтня 1917. 1919 на короткий термін був мобілізований до деникінської армії, потім знову вчителював. З 1925 по 1930 працював у школі с. Варварівка Карлівського р-ну Полтавської області. З 1935 р. С.Сапун — завпед школи № 6 м. Суми. До арешту 22 квітня 1938 мешкав у Сумах на вул. Петропавлівській, 32.

Сапун з дружиною Ніною Пилипівною

У застінках НКВС[ред.ред. код]

Обвинувачення — контрреволюційна повстанська організація. Проте, упродовж 8-ми місяців катувань слідчим не вдалося зламати в'язня, Сапун не підписав жодного звинувачення. Справу, за відсутністю доказів, припинили. 10 січня 1939 р. Сапуна звільнили.

Семен Сапун після 8-ми місячних поневірянь у застінках НКВС

Оунівське підпілля під прикриттям «Просвіти»[ред.ред. код]

Семен Сапун працював учителем фізики і математики у Сумській школі № 2 (зараз на цьому місці школа № 4). З усталенням німецької адміністрації створив «Просвіту», під опікою якої діяла школа перекладачів, яка готувала підпільників ОУН, українська гімназія, школа художньої вишивки. Був керівником бандерівського підпілля ОУН у Сумах.

Члени ОУН активізувалися на Сумщині задовго до початку Другої світової війни. Колишній директор Державного архіву Сумської області Геннадій Іванущенко дослідив чимало архівних матеріалів і дійшов висновку: перші підпільні осередки ОУН закладалися через утворення мережі товариства «Просвіта». 7 жовтня 1942  німецька військова контррозвідка заарештувала обласного керівника ОУН Семена САПУНА, двох районних керівників і 38 активістів. У повідомленні військового коменданта вказувалось:

«Керівники ОУН (бандерівської) добирають їм потрібних людей і пропонують їх німецьким установам як особливо надійних осіб… Згідно з деякими чутками, ОУН планує створити в Конотопі фабрику боєприпасів… Організацію побудовано за „круглим“ принципом: зовнішнє коло помітно піддає себе небезпеці, а ядро схопити неможливо».

Страта[ред.ред. код]

Слідство тривало майже 5 місяців до 20 лютого 1943 р. Основний склад підпілля ОУН на Сумщині, включаючи Сапуна, було розстріляно і спалено на території тюрми. Агенти НКВС повідомляли:

У лютому місяці 1943 р., відступаючи із м. Суми, німці зігнали усіх арештованих тюрми до ями двох овочесховищ і двох відстійників, наповнених нечистотами, у кількості 650 чоловік. Замкнули двері овочесховищ, відкрили повітряні отвори й почали кидати туди ручні гранати. Потім, виливши у ці ж отвори горючу рідину, підпалили. У результаті цього всі, хто був там люди згоріли живцем. Усі вищезазначені факти підтверджуються показаннями свідків фельдшера в'язниці і свідками... На території господарського двору в'язниці була розкопана яма довжиною 12 м, шириною 2 м, глибиною 3 м, розташована за стінкою в'язниці. У ній виявили 150 трупів, серед яких труп жінки і підлітка років 13-14"

Цікаво, що відомості про окремих страчених підпільників свого часу потрапили і до обласного тому Книги скорботи України, але без зазначення їхньої належності до ОУН. Уже в повоєнний час більшовицька влада по-своєму «вшанувала» загиблих. Територію, де були спалені сум'яни-бандерівці, залили бетоном. Зараз на цих людських кістках розміщені автостоянка і ринок.

Вшанування[ред.ред. код]

Меморіальна дошка у Сумах на честь Семена Сапуна

2007 у Сумах, на будівлі КРУ, де у роки Другої Світової війни був розташований офіс товариства «Просвіта», встановлено меморіальну дошку в пам'ять про бандерівця Семена Сапуна. Місце зібрання сумчан у день УПА.

30 березня 2016 року Семену Сапуну присвоєне звання почесного громадянина міста Суми[1].

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]