Перейти до вмісту

Саркісян Армен Варданович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Армен Саркісян
вірм. Արմեն Վարդանի Սարգսյան
Армен Саркісян
Армен Саркісян
Прапор
Прапор
4-й Президент Вірменії
9 квітня 2018 — 1 лютого 2022
Прем'єр-міністр: Серж Саргсян
Нікол Пашинян
Попередник: Серж Саргсян
Наступник: Ален Симонян[en] (в. о.)[1]
Ваагн Хачатрян
5-й Прем'єр-міністр Вірменії
4 листопада 1996 — 20 березня 1997
Президент: Левон Тер-Петросян
Попередник: Грант Багратян
Наступник: Роберт Кочарян
Посол Вірменії у Великій Британії
1998 — 8 квітня 2018
 
Народження: 23 червня 1953(1953-06-23) (71 рік)
Єреван, Вірменська РСР, СРСР
Національність: Вірменин
Країна:  СРСР
 Вірменія
 Велика Британія
 Сент-Кіттс і Невіс
Релігія: Вірменська апостольська церква і Вірменська католицька церква
Освіта: Єреванський державний університет
Ступінь: кандидат фізико-математичних наук
Партія: незалежний політик
Батько: Vardan Sarkisovd
Шлюб: Nouneh Sarkissiand
Автограф:
Нагороди:
Орден святого Григорія Великого Кавелер Великого хреста на ланцюгу ордену «За заслуги перед Італійською Республікою» орден «За заслуги перед вітчизною» I ступеня

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Висловлювання у Вікіцитатах

Арме́н Варда́нович Саркіся́н (вірм. Արմեն Վարդանի Սարգսյան; нар. 23 червня 1953) — Президент Вірменії з 9 квітня 2018 до 1 лютого 2022[2]. Прем'єр-міністр Вірменії з 4 листопада 1996 до 20 березня 1997. Раніше обіймав посаду посла Вірменії у Великій Британії. Працював викладачем у Кембриджському університеті на час, коли Вірменія здобула незалежність від Радянського Союзу. Обіймав посаду одного з директорів організації «Eurasia House».

З 2013 року був довіреною особою Міжнародної школи Діліжана у Вірменії. У січні 2018 року він одержав від вірменського президента Сержа Саргсяна пропозицію стати кандидатом від урядової Республіканської партії на президентських виборах у Вірменії.

Армен Саркісян є членом «Глобальної фундації лідерства[en]», організації, що працює на підтримку демократичного лідерства та задля запобігання та вирішення конфліктів шляхом посередництва, як і задля сприяння якісному урядуванню у формі демократичних інституцій, відкритих ринків, прав людини та верховенства права. Це вона робить шляхом поширення досвіду від колишніх до нинішніх національних лідерів. «Глобальна фундація лідерства» є неприбутковою організацією, у якій працюють колишні голови урядів, високі посадовці держав і міжнародних організацій, що тісно співпрацюють з головами урядів щодо пов'язаних із урядуванням проблем.

Протягом листопада 2020 року проводив політичні консультації у зв'язку з підписанням 10 листопада тристоронньої заяви провів зустрічі з парламентськими і позапарламентськими силами, громадськими організаціями і окремими особами, у тому числі з діаспори. У листопаді 2020 року закликав до відставки Прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна і позачергових виборів, оскільки вважав неминучими позачергові вибори, щоб вберегти країну від потрясінь після підписання «карабаського миру».[3]

Біографія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Armenia President’s duties to be performed by parliament speaker. news.am (англійською) . 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.
  2. а б У Вірменії погодили відставку президента за його власним бажанням. Європейська правда (українською) . 1 лютого 2022. Процитовано 13 березня 2022.
  3. Президент Вірменії закликав до відставки Пашиняна і позачергових виборів // Європейська правда. — 2020. — 17 лист.
  4. Парламент Вірменії вперше в історії обрав президента // ЄП. — 2020. — 2 березня.
  5. Президент Вірменії подав у відставку. Deutsche Welle (українською) . 23 січня 2022. Процитовано 24 січня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Біографія (вірм.)