Сатрап

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Сатра́п (від давньоперського хшатрапаван — хранитель області) — намісник сатрапії у давній та ранньосередньовічній Персії. [1]

Сатрапії з'явились у державі Ахеменідів як військово-адміністративні провінції. Близько 518 до н. е. Дарій I розділив державу на 20 сатрапій, межі яких у більшості випадків відповідали кордонам окремих країн, які входили у державу Ахеменідів (Вавілон, Єгипет, Мідія та ін.). Число сатрапій та їх межі часто змінювалися. Кожна з них платила встановлену данину, могла мати свої закони, традиції, мову (або мови). Поділ на сатрапії зберігався у державі Селевкідів, Парфіянського царства, державі Сасанідів.[2]

В переносному сенсі слово сатрап вживається щодо жорстоких і безпринципних маріонеткових намісників, прислужників імперії. Часто вживалося щодо царських намісників в Україні. Тарас Шевченко в незакінченій поемі «Юродивий» (1857)[3] називає сатрапами царських генерал-губернаторів — хабарників Бібікова та Долгорукова.

Посилання[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]