Турдиєв Саїдкул Алійович
Саїдкул Алійович Турдиєв тадж. Саидқул Алиевич Турдиев рос. Саидкул Алиевич Турдиев | ||
| ||
---|---|---|
Народження: |
15 липня 1912 Хонобод | |
Смерть: |
3 жовтня 1943 (31 рік) Київ, Українська РСР, СРСР | |
Поховання: | Байкове кладовище | |
Національність: | таджик | |
Країна: | СРСР | |
Освіта: | Таджицька вища сільськогосподарська школа | |
Партія: | ВКП(б) | |
Військова служба | ||
Роки служби: | 1933–1935, 1942–1943 | |
Рід військ: | стрілецькі війська | |
Звання: | Лейтенант | |
Командував: | кулеметною ротою | |
Битви: | Німецько-радянська війна | |
Нагороди: | ||
Саїдкул Алійович Турдиєв (15 липня 1912, Хонобод — 3 жовтня 1943) — народний комісар землеробства Таджицької РСР, Герой Радянського Союзу (1944, посмертно).
Народився 15 липня 1912 року в кишлаку Хавабаті (нині Хатлонського вілояту Таджикистану) в селянській родині. Таджик. Закінчив Ташкентський бавовняний технікум і Таджицьку вищу сільськогосподарську школу. Член ВКП(б) з 1937 року. Був народним комісаром землеробства Таджицької РСР. Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 1-го скликання.
У Червоній Армії в 1933–1935 роках і з 1942 року. На фронті у німецько-радянську війну з червня 1943 року. Командир кулеметної роти 342-го стрілецького полку (136-та стрілецька дивізія, 38-ма армія, Воронезький фронт) лейтенант Саїдкул Турдиєв в ніч на 2 жовтня 1943 року в числі перших в батальйоні форсував Дніпро в районі острова Козачого, розташованого на південній околиці Києва. Замінивши вибулого з строю командира батальйону, очолив бій на плацдармі.
Загинув у бою 3 жовтня 1943 року. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 46). Від виконавчого комітету Київської міської ради на могилі встановлено обеліск.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 10 січня 1944 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецько-фашистським загарбниками і проявлені при цьому мужність і героїзм лейтенантові Турдиєву Саїдкулу Алійовичу посмертно присвоєно звання Героя Радянського Союзу[1].
Нагороджений орденом Леніна, орденом «Знак Пошани».
Іменем Героя в Таджикистані названі вулиці в селищі міського типу Дангарі, місті Душанбе, радгосп в Московському районі Кулябской області, школа № 4. В місті Кулябі встановлено погруддя Героя.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР «О присвоении звания Героя Советского Союза генералам, офицерскому, сержантскому и рядовому составу Красной Армии» от 10 января 1944 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1944. — 19 января (№ 3 (263)). — С. 1
- Герои Советского Союза. Краткий биографический словарь. Т.2. ‒ М., 1988;
- Сечкина Л. П. Твои Герои, Таджикистан. Душанбе, 1985.
- Народились 15 липня
- Народились 1912
- Померли 3 жовтня
- Померли 1943
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Лейтенанти (СРСР)
- Герої Радянського Союзу
- Кавалери ордена Леніна
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Уродженці Таджикистану
- Члени КПРС
- Депутати Верховної Ради СРСР 1-го скликання
- Радянські офіцери Другої світової війни
- Учасники битви за Дніпро
- Загинули в боях Німецько-радянської війни
- Герої Радянського Союзу — таджики