Саїд Бен Саїд

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Саїд Бен Саїд
фр. Saïd Ben Saïd
Народився 11 липня 1966(1966-07-11)[1] (57 років)
Туніс, Туніс[2]
Країна  Франція
 Туніс
Діяльність кінопродюсер
Alma mater Lycée privé Sainte-Genevièved і École spéciale des travaux publics, du bâtiment et de l'industrie
Знання мов французька
Заклад SUEZ Eau Franced і M6 (телеканал)
Членство Union générale cinématographiqued
Роки активності 1996 — тепер. час
IMDb ID 0069963

Саїд Бен Саїд (фр. Saïd Ben Saïd; нар. 11 липня 1966, Туніс) — французький кінопродюсер, президент компаній SBS Production[d] і SBS Distribution.

Біографія[ред. | ред. код]

Виріс у Карфагені. Захопився кінематографом. За допомогою дипломатичного друга своїх батьків привіз із Франції касети VHS.

Приїхав до Парижа 1984 року, щоб отримати вищу освіту в Lycée privé Sainte-Geneviève у Версалі, а потім у ESTP. Далі працював інженером у Lyonnaise des Eaux, а потім на телеканалі M6[3]

У 1996 році приєднався до Union générale cinématographique (UGC), продюсуючи фільми Андре Тешіне, Барбета Шредера, Паскаля Боніцера та Алена Корно[4]. У 2010 році заснував власну компанію SBS Productions і продюсував фільми Романа Поланскі «Різанина» (2011), Браяна Де Пальми «Пристрасть» (2012), Філіпа Гарреля «Ревнощі» (2013), Девіда Кроненберга «Зоряна карта» (2014), Волтера Гілла «Призначення» (2016), Пола Верховена «Вона» (2016) і «Бенедетта» (2021)[5].

У 2009 році підписав петицію на підтримку звільнення Романа Поланскі після його арешту у Швейцарії через звинувачення у вживанні наркотиків і зґвалтуванні 13-річної дівчинки в 1977 році[6].

Часткова фільмографія[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Filmportal.de — 2005.
  2. Freebase Data DumpsGoogle.
  3. Saïd Ben Saïd, l'inconnu du tapis rouge. Vanity Fair (фр.). 26.03.2018. Процитовано 7 травня 2020.
  4. Saïd Ben Saïd, la production sans se faire de film. Le Monde (фр.). 4.05.2016. Процитовано 7 травня 2020.
  5. Cinéma: Saïd Ben Saïd, ce Franco-Tunisien qui a triomphé aux César. Le Point (фр.). 25.02.2017. Процитовано 7 травня 2020.
  6. Signez la pétition pour Roman Polanski !. La Règle du jeu (фр.). 10.11.2009. Архів оригіналу за 29 серпня 2021. Процитовано 29 серпня 2021.

Посилання[ред. | ред. код]