Вона (фільм, 2016)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вона
Elle
Український постер
Жанр Трилер
Режисер Пол Верговен
Продюсер Саїд Бен Саїд
Мішель Меркт
Сценарист Девід Бірк
На основі «Ох…»
Філіппа Джиана
У головних
ролях
Ізабель Юппер
Крістіан Беркель
Анн Косіньї
Вірджинія Ефіра
Лоран Лафітт
Шарль Берлінг
Оператор Стефан Фонтен
Композитор Енн Дадлі
Монтаж Йоб тер Бург
Кінокомпанія SBS Productions
Pallas Film
Дистриб'ютор Lucky Red Distribuzioned
Тривалість 130 хвилин
Мова французька
Країна Франція Франція
Німеччина Німеччина
Бельгія Бельгія
Рік 2016
Дата виходу 21 травня 2016 (Канни)
29 вересня 2016 (Україна)
Касові збори 2 000 000 $[1]
IMDb ID 3716530
ellemovie.com
CMNS: Вона у Вікісховищі

«Вона» (фр. Elle) — французький фільм-трилер, знятий Полом Верговеном за мотивами роману «Ох…» Філіппа Джиана[2]. Світова прем'єра стрічки відбулась 21 травня 2016 року на Каннському кінофестивалі, а в Україні — 29 вересня 2016 року. Фільм розповідає про Мішель, жінку, яка прагне помститися своєму переслідувачу й ґвалтівнику.

Сюжет[ред. | ред. код]

Мішель Леблан, 49-річна власниця компанії з розробки відеоігор, з чоловіком розлучена, у сина своє, доросле, життя. У Мішель роман з чоловіком подруги, її ділового партнера. Одного разу до її будинку вдирається незнайомець у масці, жорстоко б'є її й ґвалтує. Проте вона не звертається до поліції, оскільки не хоче привертати до себе уваги. Її батько відбуває пожиттєве ув'язнення за масове вбивство, коли вона була десятирічною дівчинкою, і її ім'я в суспільстві асоціюється з ім'ям батька. Існує версія, що вона причетна до його злочинів[3].

Про інцидент Мішель розповіла лише колишньому чоловікові, подрузі та її чоловікові, продовживши звичайне життя, але програючи в пам'яті сцену зґвалтування упродовж фільму. Вона допомагає своєму синові-невдасі та його подрузі купити квартиру, турбується про зв'язок матері з молодим альфонсом, знайомиться з одруженим сусідом, до якого відчуває потяг (мастурбуючи, вона спостерігає за ним і його набожною дружиною у бінокль)[4][5]. У офісі при обговоренні нової гри вона докоряє своїм розробникам, що в сцені, де монстр зі щупальцями нападає на дівчину, оргазмічні конвульсії недостатньо яскраві[6].

Ґвалтівник присилає Мішель смс-ку й дає зрозуміти, що стежить за нею[4], вона підозрює одного з розробників своєї фірми. На різдвяну вечерю вона запросила колишнього чоловіка і його юну подругу, матір та її альфонса, свою колегу з чоловіком, сина з його дівчиною, молодого сусіда з його дружиною, ревною католичкою. Під час розмови Мішель заграє з сусідом, торкаючись до нього ногою під столом, у розмові з ним вона згадує день масового вбивства; сварка з матір'ю приводить останню до смерті від інсульту[5]. Незабаром злочинець знову вдрається до неї, б'є та намагається зґвалтувати, Мішель вдається поранити його й зірвати маску — це її сусід. Вона проганяє його, але не заявляє в поліцію, зовні їх стосунки залишаються колишніми й підкреслено ввічливими.

Батько вішається у в'язниці, коли вона попросила зустрічі; Мішель потрапляє в аварію, поранивши ногу, вона дзвонить сусідові і він приходить на допомогу. За відсутності дружини сусід запрошує Мішель та її сина випити вина; коли син засинає, сусід запрошує її в підвал, де б'є й ґвалтує. На честь виходу нової гри Мішель влаштовує вечір у ресторані, там вона свариться з подругою, повідомляючи, що була коханкою її чоловіка. Сусід відвозить Мішель додому, дорогою вона говорить, що звернеться до поліції. Через декілька хвилин він у масці вдирається та б'є її. Син, що повернувся, ударом вбиває його. У фіналі Мішель тепло прощається з дружиною сусіда, яка говорить, що її чоловік був людиною з «пораненою душею» і вона рада, що Мішель дала йому «те, що йому було треба». Мішель мириться з подругою, вони збираються пожити разом.

У ролях[ред. | ред. код]

Нагороди й номінації[ред. | ред. код]

Список нагород і номінацій
Кінопремія Дата церемонії Категорія Номінант(и) Результат Дж
Каннський кінофестиваль 22 травня 2016 «Золота пальмова гілка» «Вона» Номінація
Кінопремія «Готем» 28 листопада 2016 Найкраща акторка Ізабель Юппер Перемога [7][8]
Синдикат французьких кінокритиків
2016
Найкращий французький фільм «Вона» Перемога
Премія AACTA 6 січня 2017 Найкраща акторка Ізабель Юппер Номінація [9][10]
Премія «Золотий глобус» 8 січня 2017 Найкраща акторка (драма) Ізабель Юппер Перемога [11][12]
Найкращий фільм іноземною мовою «Вона» Перемога
Премія «Люм'єр» 30 січня 2017 Найкращий фільм «Вона» Перемога [13]
Найкращий режисер Пол Верговен Перемога
Найкраща акторка Ізабель Юппер Перемога
Найкращий сценарій Девід Брік Номінація
Премія «Магрітт» 4 лютого 2017 Найкраща акторка другого плану Вірджинія Ефіра Номінація [14]
Премія «Сезар» 24 лютого 2017 Найкращий фільм «Вона» Перемога [15][16]
Найкраща режисерська робота Пол Верговен Номінація
Найкраща акторка Ізабель Юппер Перемога
Найкраща акторка другого плану Анн Косіньї Номінація
Найкращий актор другого плану Лоран Лафітт Номінація
Найперспективніший актор Йонас Блоке Номінація
Найкращий адаптований сценарій Девід Бірк Номінація
Найкраща операторська робота Стефан Фонтен Номінація
Найкраща музика до фільму Енн Дадлі Номінація
Найкращий монтаж Йоб тер Бург Номінація
Найкращий звук Жан-Поль Мужель, Алексіс Пляс, Сиріл Гольц, Дам'єн Лаццеріні Номінація
Премія «Незалежний дух» 25 лютого 2017 Найкраща акторка Ізабель Юппер Перемога [17]
Премія BAFTA 18 лютого 2017 Найкращий неангломовний фільм «Вона» Номінація
Премія «Давид ді Донателло» 21.03.2018 Найкращий європейський фільм Номінація [18]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Unifrance — 1949.
  2. Peter Debruge, Elsa Keslassy (14 квітня 2016). Cannes 2016: Film Festival Unveils Official Selection Lineup (англ.). Variety. Архів оригіналу за 30 вересня 2016. Процитовано 14 квітня 2016. 
  3. Elle review: Paul Verhoeven's brazen rape revenge comedy is a dangerous delight. Архів оригіналу за 3 жовтня 2016. Процитовано 22 березня 2018. 
  4. а б Cannes 2016: is Elle the first comedy of manners about rape? — review. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 22 березня 2018. 
  5. а б Critic's Notebook: Why Cannes' 'Elle' is the Most Empowering «Rape Movie» Ever Made. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 22 березня 2018. 
  6. Film Review: ‘Elle’. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 22 березня 2018. 
  7. Ramin Setoodeh (28 листопада 2016). ‘Moonlight’ Sweeps the Gotham Awards, Winning Best Film (англ.). Variety. Архів оригіналу за 20 лютого 2017. Процитовано 30 листопада 2016. 
  8. Matt Donnelly, Steve Pond (28 листопада 2016). Gotham Awards 2016: The Complete Winners List (англ.). TheWrap. Архів оригіналу за 2 грудня 2016. Процитовано 30 листопада 2016. 
  9. Dave McNary (13 грудня 2016). ‘Manchester by the Sea’ Leads Australian Academy International Nominations (англ.). Variety. Архів оригіналу за 15 грудня 2016. Процитовано 13 грудня 2016. 
  10. Beatrice Verhoeven (6 січня 2017). ‘La La Land’ Named Top International Film by Australian Academy (англ.). TheWrap. Архів оригіналу за 8 січня 2017. Процитовано 15 січня 2017. 
  11. Tracy Brown (12 грудня 2016). Golden Globes 2017: Complete list of nominees (англ.). Los Angeles Times. Архів оригіналу за 13 грудня 2016. Процитовано 12 грудня 2016. 
  12. Golden Globes 2017: Complete Winners List (англ.). The Hollywood Reporter. 8 січня 2017. Архів оригіналу за 9 січня 2017. Процитовано 9 січня 2017. 
  13. Elsa Keslassy (16 грудня 2016). ‘Elle,’ ‘The Dancer,’ ‘Frantz,’ ‘Staying Vertical’ Vie for Lumiere Awards (англ.). Variety. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 9 січня 2016. 
  14. Aurore Engelen. Debut films feature heavily in the nominations for the 2017 Magrittes. Cineuropa (англ.). 10.01.2017. Архів оригіналу за 12 січня 2017. Процитовано 1.02.2017. 
  15. Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр). 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017. 
  16. César 2017 : Isabelle Huppert, Gaspard Ulliel... le palmarès de la 42e cérémonie. RTL.fr (фр). 25.02.2017. Архів оригіналу за 24 жовтня 2017. Процитовано 25.02.2017. 
  17. Hilary Lewis (22 листопада 2016). Independent Spirit Awards: 'Moonlight,' 'American Honey' Score Leading 6 Nominations Each (англ.). The Hollywood Reporter. Архів оригіналу за 23 листопада 2016. Процитовано 22 листопада 2016. 
  18. Gian Luca Pisacane. David da musical. Cinematografo.it (іт). 22 березня 2018. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 22.03.2018. 

Посилання[ред. | ред. код]