Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є | |
|---|---|
| Saint Laurent | |
 | |
| Жанр | драма, біографічний |
| Режисер | Бертран Бонелло |
| Продюсер | Ерік Альтмаєр Ніколас Альтмаєр Ремі Бура Женев'єва Лемаль Олів'є Пере |
| Сценарист | Бертран Бонелло Тома Бідеґен |
| У головних ролях | Гаспар Ульєль Леа Сейду Луї Гаррель Жеремі Реньє |
| Оператор | Жозі Дешайє |
| Композитор | Бертран Бонелло |
| Художник | Катя Вишкоп |
| Костюмер | Анаїс Ромон |
| Кінокомпанія | EuropaCorp Mandarin Cinéma |
| Дистриб'ютор | EuropaCorp і Netflix |
| Тривалість | 150 хв. |
| Мова | французька, англійська |
| Країна |  Франція.svg){kind=small} Бельгія |
| Рік | 2014 |
| Дата виходу | 17 травня 2014 (Каннський МКФ) 16 жовтня 2014 (Україна) |
| Кошторис | €8 770 000 |
| IMDb | ID 2707848 |
| Рейтинг | MPAA: R / IMDb:  |
«Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є» (оригінальна назва — «Сен Лоран», фр. Saint Laurent) — біографічний драматичний фільм режисра Бертрана Бонелло[1][2]. В головних ролях — Гаспар Ульєль, Леа Сейду, Луї Гаррель і Жеремі Реньє. Фільм засновано на історії життя знаменитого французького модельєра Ів Сен-Лорана в період з 1965 по 1976 рік. Кінофільм було обрано для участі в основній конкурсній програмі 67-го Каннського кінофестивалю.[3]
У фільмі розкривається період життя відомого модельєра Іва Сена-Лоран, починаючи з кінця 1960-х років до 1976 року. Модний дім молодого дизайнера Сен-Лорана перебуває у розквіті, а сам Ів переживає водночас успіх, що п'янить, і відчай. На богемних паризьких вечірках, в Марракеші, у полотнах Ворхолла і книгах Пруста Сен-Лоран шукає натхнення і відповіді на свої запитання.
| Актор | Роль |
|---|---|
| Гаспар Ульєль | Ів Сен-Лоран |
| Леа Сейду | Лулу де ла Фалез[fr] |
| Луї Гаррель | Жак де Баше |
| Жеремі Реньє | П'єр Берже |
| Аміра Казар | Анн-Марі Муньос |
| Валерія Бруні-Тедескі | мадам Дузе |
| Емілін Валаде | Бетті Сатру |
| Гельмут Бергер | Сен-Лоран у 1989 році |
| Домінік Санда | Люсьєн Сен-Лоран |
| Жасмін Трінка | Таліта Гетті |
| Бертран Бонелло | журналіст «Ліберасьон» |
Зйомки фільму Сен-Лоран почалися 30 вересня 2013 року.[4] Знімальна група отримала дозвіл нинішнього власника бренду Saint Laurent Франсуа Піно (фр. François Pinault) на використання логотипу і суконь знаменитого Будинку моди[5].
- В Україні допрем'єрний показ фільму відбувся у київському кінотеатрі «Оскар» 14 жовтня 2014 року на відкритті Ukrainian Fashion Week[6].
- У російський прокат фільм вийшов під назвою Сен-Лоран. Стиль – это я[7].
| Нагороди та номінації | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Рік | Нагорода | Категорія | Номінант | Результат | |
| 2014 | Каннський кінофестиваль | Золота пальмова гілка | Бертран Бонелло | Номінація | |
| Спеціальна згадка Palm Dog | пес Moujik | Перемога | |||
| Квір-пальмова гілка | Бертран Бонелло | Номінація | |||
| Приз Луї Деллюка | Найкращий фільм | Бертран Бонелло | Номінація | ||
| Премія «Супутник» | Найкращий дизайн костюмів | Анаїс Ромон | Номінація | ||
| Премія Міжнародного товариства кіноманів | Найкращий режисер | Бертран Бонелло | Перемога | ||
| 2015 | Премія «Сезар» | Найкращий фільм | Ерік Альтмаєр, Ніколас Альтмаєр Крістоф Ламбер, Бертран Бонелло |
Номінація | |
| Найкращий режисер | Бертран Бонелло | Номінація | |||
| Найкращий актор | Гаспар Ульєль | Номінація | |||
| Найкращий актор другого плану | Луї Гаррель | Номінація | |||
| Жеремі Реньє | Номінація | ||||
| Найкраща операторська робота | Жозі Дешайє | Номінація | |||
| Найкраще звукове оформлення | Ніколя Кантін, Ніколя Моро, Жан-П'єр Лафорс | Номінація | |||
| Найкращий монтаж | Фабріс Ру | Номінація | |||
| Найкраща робота художника-декоратора | Катя Вишкоп | Номінація | |||
| Найкращий дизайн костюмів | Анаїс Ромон | Перемога | |||
| Премія «Люм'єр» | Найкращий фільм | Номінація | |||
| Найкращий режисер | Бертран Бонелло | Номінація | |||
| Найкращий актор | Гаспар Ульєль | Перемога | |||
| Найкращий оператор | Жозі Дешайє | Номінація | |||
| Найкращий сценарій | Бертран Бонелло Тома Бідеґен |
Номінація | |||
| Премія «Маґрітт» | Найкращий актор другого плану | Жеремі Реньє | Перемога | ||
- «Ів Сен Лоран» — біографічний художній фільм режисера Жаліля Леспера (2014).
- ↑ Diderich, Joelle (10 січня 2014). Yves Saint Laurent Biopic Wins Pierre Bergé's Approval. WWD. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 29 апреля 2014.
- ↑ Saint Laurent. unifrance.org. Архів оригіналу за 11 липня 2019. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ 2014 Official Selection. Cannes. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 3 квітня 2015.
- ↑ "Saint Laurent" de Bertrand Bonello à Cannes?. AlloCiné. 30 вересня 2013. Архів оригіналу за 14 вересня 2017. Процитовано 3 квітня 2014.
- ↑ Два новых фильма об Иве Сен-Лоране продолжают конкурировать [Архівовано 19 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Elle.ru, 7 квітня 2013. Процитовано 3 квітня 2015
- ↑ Открытие UFW и показ фильма "Святой Лоран": как звезды демонстрировал свои наряды [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] // glamurchik.tochka.net, 15.10.2015. Процитовано 3 квітня 2015
- ↑ "Сен-Лоран. Стиль это я" выходит в российский прокат в четверг [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] // РИА Новости, 16.10.2014. Процитовано 3 квітня 2015 (рос.)
- Сен-Лоран на сайті IMDb (англ.)
- Фільм Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є [Архівовано 9 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Kino-teatr.ua
- Рецензия: «Святой Лоран» — свобода самоуничтожения [Архівовано 6 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті oKino.ua
- Гаспар Ульель: «Я создал своего Ива Сен-Лорана» [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.] // Журнал Cosmopolitan, 16 жовтня 2014(рос.)
- Канны-2014: Улыбка святого Лорана – Журнал «Сеанс» [Архівовано 8 квітня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
|
|
Це незавершена стаття про кінофільм. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |