Леа Сейду

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Леа Сейду
Léa Seydoux
Léa Seydoux, Venice Intl Film Festival, 2009 (crop).jpg
Ім'я при народженні Léa Hélène Seydoux-Fornier de Clausonne[1]
Дата народження 1 липня 1985(1985-07-01) (33 роки)
Місце народження Париж, Франція
Громадянство Франція Франція
Професія акторка, модель
Роки активності 2006 — наш час
IMDb ID 2244205
Нагороди та премії
Золота пальмова гілка (2013)
«Люм'єр» (2014)
Commons-logo.svg Леа Сейду у Вікісховищі

Леа́ Сейду́ (фр. Léa Seydoux; нар. 1 липня 1985) — французька акторка і модель.

Життєпис[ред. | ред. код]

Леа Сейду народилася 1 липня 1985 року в Парижі, у сім'ї кінобізнесмена Анрі Сейду та акторки Валері Шлюмберже. Її дід Жером Сейду (фр. Jérôme Seydoux), французький актор і голова французької кінокомпанії Pathé. А двоюрідний дідусь акторки Ніколя Сейду керує іншою провідною кіностудією — Gaumont. Друзями родини були Мік Джаггер, Крістіан Лубутен, багато політиків і бізнесменів. Коли Сейду було три роки, її батьки розлучилися. Батько жив у Парижі, а мати перебралася в Сенегал і відкрила там центр допомоги жінкам, які стали жертвами насильства. У акторки є одна рідна сестра — Каміль Сейду, яка також працює в кінематографі, але стилістом, і троє зведених (сестер чи братів — невідомо). У 7 років Леа пішла в приватну школу в Парижі, де брала уроки в театральній студії, заняття давалися їй важко. З 14 років акторка страждала від нападів паніки і клаустрофобії, вона боялася великої кількості людей, замкнутого простору. У якийсь момент безумство підступило до неї так близько, що Сейду уникала транспортних засобів, метро, літаків тощо. З нею працювали найкращі психологи Франції. За словами самої акторки, їй нічого не допомагало, поки директор школи, в якій навчалася Леа, Жан-Бернан Фетуссі, якому вона вдячна донині, допоміг їй позбутися від комплексів, страхів завдяки театральним курсам, на яких він викладав. Леа перестала соромитися свого тіла, і вирішила стати акторкою. Невдовзі після школи Сейду вступила до театрального інституту.

Кар'єра[ред. | ред. код]

У 2005 році вона з'явилася у кліпі французького співака Рафаеля. Дебютувала в кіно у 2006 році, знявшись у молодіжній комедії режисера Сільві Ейм «Дівчата зверху: Французький поцілунок».

У 2009 році за роль Джуні у фільмі «Очаровашка» була номінована на премію «Сезар» як найперспективніша акторка[2].

У 2010 році вона зіграла Ізабеллу Ангулемську у фільмі «Робін Гуд» режисера Рідлі Скотта.

В цьому ж році виконала також невелику роль у фільмі «Опівночі в Парижі», режисера Вуді Аллена.

У 2011 році Леа знімається у фільмі «Місія нездійсненна: Протокол «Фантом»».

У 2013 році акторка виконала головну роль у фільмі режисера Абделатіфа Кешиша «Життя Адель», за яку була удостоєна премії Золота пальмова гілка в Каннах.

У наступному році Леа грає роль головної героїні Белль у фільмі-казці «Красуня і чудовисько».

У 2015 році акторка зіграла відразу в трьох екранізаціях «Лобстер», «Щоденник покоївки» і у фільмі «007: Спектр» де Леа виконала роль нової дівчини Бонда.

Сейду фотографувалася як модель у провідних світових фотографів, у тому числі у таких як Стівен Мейзел, Маріо Сорренті, Елен фон Унверт і Жан-Батист Мондіно для журналів: Vogue, L'Officiel, Another Magazine, Numero[3].

У 2011 році стала обличчям парфумів «Prada Candy» від Prada[4], а з 2012 року представляє нову лінію прикрас «Prada Resort 2012»[5].

У 2015 році акторка стала обличчям чоловічого журналу «Maxim».

У 2016 році акторка стала обличчям «Louis Vuitton»[6].

За всю свою кар'єру Леа прикрашала обкладинки таких журналів як: «Vogue», «L'Officiel», «Esquire», «Another Magazine», «Numero», та інших.

У січні 2016 року Леа Сейду була нагороджена французьким орденом Мистецтв та літератури (кавалер)[7].

Фільмографія[ред. | ред. код]

Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
2006 ф Дівчата зверху: Французький поцілунок Mes copines Аура
2007 ф Таємна Коханка Une vieille maîtresse Олівія
2007 ф Французька вулиця, 13 13 French Street Дженні
2008 ф На війні De la guerre Марі
2008 ф Свята Клеманс Les vacances de Clémence Джекі
2008 ф Дівчата і ангели Des poupées et des anges Жизель
2008 ф Очаровашка La Belle Personne Жуні
2009 ф Лурд Lourdes Марі
2009 ф Ілюзії Des illusions la fille du métro à Paris
2009 ф Безславні виродки Inglourious Basterds Шарлотта
2009 ф Точно на південь Plein sud Леа
2010 ф Робін Гуд Robin Hood Ізабелла
2010 ф Маленький кравець Petit tailleur Марі-Жулі
2010 ф Без доказів Sans laisser de traces Флер
2010 ф Прекрасна заноза Belle Épine Пруденс Фрадман
2010 ф Лісабонські таємниці Mistérios de Lisboa Бланш де Монфор
2011 ф Роман моєї дружини Le roman de ma femme Єва
2011 ф Час не коштує на місці Time Doesn't Stand Still Ель
2011 ф Опівночі в Парижі Midnight in Paris продавчиня Габріель
2011 ф Місія нездійсненна: протокол «Фантом» Mission: Impossible — Ghost Protocol Сабін Моро
2012 ф Прощавай, моя королево Les Adieux à la reine Сідоні Лаборде
2012 ф Сестра L'Enfant d'en haut Луїза
2013 ф Життя Адель La Vie d'Adèle Емма
2013 ф Гранд Централ. Атомне кохання Grand Central Кароль
2014 ф Готель «Гранд Будапешт» The Grand Budapest Hotel Клотильда
2014 ф Святий Лоран. Страсті великого кутюр'є Saint Laurent Лулу де ла Фалез[fr]
2014 ф Красуня і чудовисько La belle et la bête Белль
2015 ф Щоденник покоївки Diary of a Chambermaid Селестіна
2015 ф 007: Спектр Spectre Мадлен Суонн
2015 ф Лобстер The Lobster Лідер-одинак
2016 ф Це всього лиш кінець світу Juste la fin du monde Сюзанна

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Léa Seydoux, la belle énigme. Elle France. 14 лютого 2014. Процитовано 5 квітня 2015. 
  2. Léa Seydoux. Interview Magazine. 2010-09-19. Архів оригіналу за 2013-01-08. Процитовано 5.04.2015. 
  3. Léa Seydoux – Actor Profile – Photos & latest news. Models.com. Архів оригіналу за 2013-01-08. Процитовано 13 February 2011. 
  4. Lea Seydoux's Prada Candy Perfume Ad Style Frizz.com, Retrieved 12 December 2011
  5. «Jewelry Alla Prada» October 26, 2011, Style
  6. http://ru.louisvuitton.com/rus-ru/articles/lea-seydoux-the-new-face-of-louis-vuitton
  7. Nomination dans l'ordre des Arts et des Lettres janvier 2016. 

Посилання[ред. | ред. код]