Святодухівський собор (Ромни)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Святодухівський собор у Ромнах
Комплекс Святодухівського собору в Ромнах.jpg

Комплекс Святодухівського собору
50°44′40″ пн. ш. 33°29′39″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 33.4943472° сх. д. / 50.74444; 33.4943472Координати: 50°44′40″ пн. ш. 33°29′39″ сх. д. / 50.74444° пн. ш. 33.4943472° сх. д. / 50.74444; 33.4943472
Тип споруди церква
Розташування Україна Україна,Ромни (Сумська область)
Початок будівництва 1742
Кінець будівництва 1746
Архітектурний стиль українське Відродження (українське бароко)
Належність УПЦ МП
Адреса пл. Базарна, 15
Святодухівський собор (Ромни) is located in Україна
Святодухівський собор (Ромни)
Святодухівський собор (Ромни) (Україна)
CMNS: Святодухівський собор на Вікісховищі

Роменський Святодухівський собор або Собор Зішестя Святого Духаправославний (УПЦ МП) історичний храм у районному центрі місті Ромнах Сумської області; цінна історико-архітектурна пам'ятка міста 1-ї половини XVIII століття.

Комплекс Роменського міського собору розташований в історичному середмісті на рівнинному місці біля краю високої гори на кромці правобережжя річки Сули. З південно-західного боку до соборного двору прилягає Базарна площа, яка існує на цьому місці з XVII століття. Південіше розташований колишній давньоруський дитинець (середньовічний замок), який зараз має вигляд вузького і високого останця.

До комплексу, крім власне Святодухівського собору, входять також Василівська тепла церква (тепер окремий храм) з дзвіницею, будинки священика й огорожа. Завдяки розташуванню комплексу в зоні найвищої композиційної активності і виразним висотним силуетам двох храмів, архітектурний комплекс є найважливішою містобудівною і ландшафтною домінантою не лише міста, але і всієї округи, увінчуючи мальовничі гори і чудово проглядаючись із віддалених видових точок у радіусі до 5 км, особливо з прилеглих сіл і рівнинного лівого берега річки Сула (місцина Засулля).

Опис[ред.ред. код]

У композиції Роменського Святодухівського собору органічно поєдналися типовий для російських храмів кубічний об'єм і характерні риси українських тридільних церков. Собор вдало вписаний у навколишній ландшафт. Здається, що масивний куб виростає з обриву і є природним продовженням крутих схилів.

Північний і південний фасади кубу храмової споруди розчленовані поодинокими пілястрами на дві рівні частини, кожна з яких закінчується вгорі фігурним фронтоном. Фронтони, що розділяють масивний об'єм, полегшують споруду, надаючи їй ніби руху вгору.

Вікна собору розташовані в два яруси. Високі і вузькі, вони обрамлені тонкими колонками і стрілчастими сандриками. Три щільно поставлених круглих барабани завершуються грушоподібними куполами, що переходять у стрункі шестигранні ліхтарі з бароковими маківками. Пружні лінії куполів, а також паралельні грані ліхтарів ще більше підсилюють відчуття загальної легкості культової споруди.

У соборі перебувала картина із зображенням мадонни, одягненої в український національний одяг. Вона висіла над місцем поховання Марії Маркович — дочки відомого українського мемуариста Якова Марковича. Припускають, що це її портрет. Картину написав талановитий український художник XVIII століття Григорій Стеценко. Зараз ця картина експонується в Роменському краєзнавчому музеї.

Собор Зішестя Святого Духа належить до типологічно унікальних споруд стилю українського відродження першої половини XVIII століття.

Посилання[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]