Свято-Троїцький собор (Берестечко)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Свято-Троїцький Собор
Свято-Троїцький собор (Берестечко).jpg

Вид собору з сторони річки
50°21′26″ пн. ш. 25°06′43″ сх. д.
Тип споруди храм
Розташування Україна,Берестечко
Архітектор Володимир Ніколаєв
Початок будівництва 1910
Кінець будівництва 1938 (споруджено не весь храм)
Архітектурний стиль візантійський
Належність УПЦ МП
CMNS: Свято-Троїцький собор на Вікісховищі

Свято-Троїцький собор — історична пам'ятка місцевого значення у місті Берестечку, Горохівського району, Волинської області. Один з найбільших храмів Волині. Розташований в самому центрі міста.

Історія[ред.ред. код]

Православні християни Берестечка давно хотіли побудувати власний великий храм в місті, як пам'ять про загиблих у Берестецькій битві козаків. У 1910 р. архієпископ Антоній (Храповицький) (відомий гострими виступами проти українського національного руху, 1917—1918 років активно боровся з прихильниками української автокефалії) освятив місце, на якому розпочалося будівництво святині. Його очолив місцевий священик, згодом настоятель цього храму, отець Іоан Нікольський. На будівництві собору працювали усі жителі міста, та швидко скластися їх бажанню не вдалось, адже у 1914 році розпочалася Перша світова війна, ворожі війська розібрали колони і пілони собору, його східну стіну пошкодив снаряд, тому будівництво призупинили на десятиліття. У 1927 р. вдалося освятити Підземний храм під склепінням головної церкви стараннями настоятеля храму та місцевих жителів . У 1932 р. Троїцький собор увінчали хрестом. У 30-тих роках XX ст. польська влада запропонувала православній українській громаді перекрити дахом ще недобудовані стіни собору. Тому до 1938 р. незавершений собор був перекритий куполом на рівні зведених на той час стін.

За проектом архітекторів собор мав складатися з трьох частин — Підземного храму, Основного та Верхнього. Однак, через великі труднощі спорудження храму затягнулося, а після Першої світової війни поляки знову заволоділи Берестечком, і польська влада заборонила звести Верхній храм, адже тоді він би перевищував місцевий католицький костел. Було збудовано лише Основний та Підземний храми.

За радянських часів приміщення храму використовувалось, як склад.

Лише у 1991 році, зі здобуттям незалежності Україною у соборі поновились богослужіння. Через декілька років розпочалось добудовування храму, а в 2001 році після відвідин міста президентом України Леонідом Кучмою, було виділено 20 млн грн. на реконструкцію собору. Значна частина цих грошей була розкрадена, проте все ж частина пішла на храм. Його було накрито, поставлено 3 мідні куполи та 3 позолочені хрести.

У 2010 р. собор відзначав своє сторіччя. До цієї знаменної дати був надрукований календар.

Сучасний стан[ред.ред. код]

У соборі регулярно відбуваються Богослужіння. Вечірня служба — в суботу о 18:00. Щонеділі о 10 годині — Божественна літургія. Також богослужіння відбуваються на усі свята.
Його настоятель — протоієрей Димитрій Петрущак. Він є Берестечківським благочинним.
Час від часу в соборі тривають локальні роботи ззовні та усереднені храму.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]