Світові естафети ІААФ 2014
| Світові естафети ІААФ 2014 | |
|---|---|
 | |
| Загальна інформація | |
| Місто |
 Нассау |
| Країни-учасниці | 41 |
| Кількість атлетів | 470 |
| Розігрується медалей | 10 комплектів |
| Відкриття | 24 травня |
| Закриття | 25 травня |
| Арена | Стадіон імені Томаса Робінсона[en] |
Світові естафети ІААФ 2014 стали першими в історії цих змагань та були проведені 24-25 травня в Нассау на стадіоні імені Томаса Робінсона[en].
Програма змагань передбачала розіграш 10 комплектів нагород у п'яти естафетних дисциплінах серед чоловіків та жінок — 4×100, 4×200, 4×400, 4×800 та 4×1500 метрів[1].
На змаганнях було встановлено три світові рекорди — у жінок в естафеті 4×1500 метрів та у чоловіків в естафетах 4×200 та 4×1500 метрів[2][3].
Українські легкоатлети на змаганнях були представлені чоловічою естафетною збірною 4×100 метрів. Квартет у складі Еміля Ібрагімова, Сергія Смелика, Ігора Бодрова та Віталія Коржа виграв фінал «Б» з повторенням національного рекорду (38,53)[4].
Призери[ред. | ред. код]
Чоловіки[ред. | ред. код]
Жінки[ред. | ред. код]
a 25 січня 2016 Всеросійська федерація легкої атлетики дискваліфікувала на 2 роки бігунку на 800 метрів Ірину Марачову. На підставі показників біологічного паспорту був зроблений висновок про вживання спортсменкою допінгу. Всі її результати з 26 червня 2012 були анульовані, в тому числі третє місце збірної Росії (Ірина Марачова, Олена Кобелева, Тетяна Мязіна, Світлана Рогозіна) в естафеті 4×800 метрів на Світових естафетах ІААФ в 2014 з результатом 8.08,19[5].
Командна першість[ред. | ред. код]
Очки в межах командної першості нараховувались за схемою: 8 очок за перше місце в кожній дисципліні з пониженням до 1 очка за 8 місце у фіналах.
| Місце | Країна | Очки |
|---|---|---|
| 1 |  США |
60 |
| 2 |  Ямайка |
42 |
| 3 |  Кенія |
35 |
| 4 | .svg){kind=small} Велика Британія |
24 |
| 5 | .svg){kind=small} Австралія |
22 |
| 6 |  Тринідад і Тобаго |
19 |
| 7 |  Франція |
19 |
| 8 | Багамські Острови |
15 |
| 9 |  Польща |
14 |
| 10 |  Нігерія |
13 |
| 11 |  Бразилія |
10 |
| 12 |  Румунія |
8 |
| 13 |  Іспанія |
8 |
| 14 |  Сент-Кіттс і Невіс |
7 |
| 15 |  Ефіопія |
6 |
| 16 |  Барбадос |
5 |
| 17 |  Німеччина |
5 |
 Мексика |
5 | |
| 19 |  Японія |
4 |
 Куба |
4 | |
.svg){kind=small} Швейцарія |
4 | |
| 22 |  Венесуела |
3 |
 Італія |
3 | |
.svg){kind=small} Канада |
3 | |
| 25 |  КНР |
2 |
 Бермудські Острови |
2 | |
 Катар |
2 | |
| 28 |  Словаччина |
1 |
Онлайн-трансляція[ред. | ред. код]
ІААФ здійснювала вебтрансляцію змагань на власному YouTube-каналі:
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ IAAF World Relays Nassau, BAH 24-25 May 2014 Timetable (PDF). Світова легка атлетика. Архів оригіналу (PDF) за 30 березень 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ World records at the IAAF World Relays are worlds apart. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 30 березень 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Kenya's 4x1500m men throw caution to the winds. Світова легка атлетика. Архів оригіналу за 30 березень 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Українці перемогли в фіналі Б чемпіонату світу з естафет з національним рекордом. Легка атлетика України. Архів оригіналу за 30 березень 2021. Процитовано 30 березня 2021.
- ↑ Дисквалификация. Всеросійська федерація легкої атлетики. Архів оригіналу за 28 квітня 2017. Процитовано 30 березня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- Сторінка змагань на сайті Світової легкої атлетики (англ.)
- Офіційний вебсайт змагань (англ.)
| |||||||||||||||||||||||||||||