Сейсмічність Киргизстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Територія Киргизстану належить до областей підвищеної сейсмічності.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Зони найсильніших землетрусів розташовуються вздовж хребтів Киргизького, Кюнгьой-Ала-Тоо, Заілійського та на стику Чаткальського і Ферганського хребтів. Найпоширеніші вогнища землетрусів на глибині 5-15 км. Сейсмічність території зумовлена особливостями просторового розподілу, спрямованістю та інтенсивністю вияву неотектонічних рухів, що переробляють древню складчасто-брилову структуру.

Сейсмічно активними є перикліналі асиметричних антикліналей, зростання яких супроводжується виникненням розривів, що обмежують круті крила структур. До сейсмічно спокійних належать центральні ділянки западин, де рухи негативного знаку ще не змінилися на позитивні. Сильні землетруси в Північному Тянь-Шані можливі на Південно-Чуйській і Кеміно-Чилікській ділянках, на півдні Киргизстану — на Чаткало-Атойнокській ділянці.

Землетруси у минулі століття[ред. | ред. код]

Землетруси XXI століття[ред. | ред. код]

23 січня 2024 року, о 00:09 за алматинським часом (о 20:09 за київським часом), на південному узбережжі озера Іссик-Куль стався дуже сильний землетрус магнітудою 6,7 бала. Епіцентр землетрусу знаходився за 264 км на південний схід від Алмати на кордоні Киргизстану та Казахстану на глибині 65 кілометрів. За повідомленням Європейського середземноморського сейсмологічного центру (ЄССЦ), приблизно (о 20:45 за київським часом) відчувалися повторні поштовхи магнітудою 2-3 балів[1].

Примітки[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]