Географія Киргизстану

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тянь-Шань — гори в Киргизстані
Детальна карта Киргизстану
This MODIS true-color image shows potions of Kazakhstan (top) and Kyrgyzstan at the bottom. The lake at the top of the image is Lake Balkash.
Топографія Киргизстану

Географія Киргизстану — частина регіональної географії, яка вивчає природне середовище і територіальну організацію суспільства в межах Киргизстану. Основними її розділами є фізична та соціально-економічна.

Розташування[ред.ред. код]

Киргизстан — держава в Середній Азії. Межує на півночі з Казахстаном, на заході — з Узбекистаном, на півдні — Таджикистаном, на сході — з Китаєм.

Рельєф[ред.ред. код]

Киргизстан — гірська країна, розташована в межах Тянь-Шаню і Паміро-Алаю.

Територія Киргизстану характеризується висотами понад 500 м, а 1/3 її площі — понад 3000 м.

Гори займають 3/4 площі країни. Найвища точка — пік Перемоги, або Дженгіш-Чокусу (7349 м), розташований в Тянь-Шані на сході країни, на кордоні з Китаєм. Багато хребтів Тянь-Шаню — Таласський Алатау, Киргизький Алатау, Кюнгей-Ала-Тоо, Терскей-Ала-Тоо і інші мають переважно субширотне простягання. Великий Ферганський хребет орієнтований з північного заходу на південний схід, а хребет Какшал-Тоо — з південного заходу на північний схід (вздовж кордону з Китаєм), з єдиним перевалом в межах Тянь-Шаню Торугарт (3752 м). Між хребтами Кюнгей-Ала-Тоо і Терскей-Ала-Тоо знаходиться міжгірна западина, дно якої зайнято великим озером Іссик-Куль, т.зв. «Киргизьким морем». На півночі від Киргизького хребта розташована передгірська Чуйська западина, найбільш освоєна і густонаселена частина республіки. Велика Ферганська западина заходиться в межах Киргизстану лише частково. У киргизькій частині Паміро-Алаю переважають субширотні елементи рельєфу — Алайський хребет, Алайська долина, Туркестанський і Заалайський хребти. У східній частині Заалайський хребет перетинається Памірським трактом у перевалу Кизил-Арт.

У К. існує понад 20 морфологічних типів рельєфу екзараційного, ерозійного та акумулятивного походження, які розташовані ярусами. Поширені льодовики.

Гідрологія[ред.ред. код]

На тер К. бл. 3000 озер льодовикового, просадкового і тектонічного походження. Іссик-Куль — одне з найбільших високогірних озер світу (довж. 182 км, шир. до 58 км, максимальна глибина 702 м). Великі ріки — Чу, Нарин і Талас — беруть початок у високогір'ї. Чу протікає на півночі, по ній протягом 145 км проходить кордон Киргизстану та Казахстану. Ріка Нарин, зливаючись з р. Карадар'я, утворює Сирдар'ю, яка тече на схід, у Ферганську долину. Талас дренує північно-східний Киргизстан.

Клімат[ред.ред. код]

Клімат у Киргизстані континентальний.

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]