Семеняк Михайло Сергійович
| Михайло Семеняк Михайло Сергійович Семеняк | ||
|---|---|---|
 Старший солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження |
26 грудня 1986 м. Миргород Полтавської області Української РСР СРСР | |
| Смерть |
24 лютого 2022 (35 років) між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського (до 2020 року - Кролевецького) району на Сумщині (загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу російських військ) | |
| Громадянство |
 Україна | |
| Національність | українець | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2018, 2022 | |
| Приналежність |
Україна | |
| Вид ЗС |
 Повітряні сили | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Михайло Сергійович Семеняк (нар. 26 грудня 1986, м. Миргород Полтавської області Української РСР СРСР — пом. 24 лютого 2022) — старший солдат, водій – електрик радіостанції взводу зв’язку роти зв’язку батальйону зв’язку та радіотехнічного забезпечення 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України, учасник російсько-української війни, відзначився у ході російського вторгнення в Україну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Михайло Семеняк народився 1986 року в Миргороді на Полтавщині. Навчався в Лубенському медичному училищі. У 2018 році брав участь в антитерористичній операції у Донецькій області. З лютого 2022 року проходив військову службу на посаді водія — електрика радіостанції взводу зв'язку роти зв'язку батальйону зв'язку та радіотехнічного забезпечення військової частини А1356 831-тої бригади тактичної авіації Повітряних сил Збройних сил України[1].
24 лютого 2022 року з початком повномасштабного російського вторгнення в Україну під час виходу військової техніки у складі колони з місця виконання бойового завдання на території Сумської області (м. Глухів) між селами Дубовичі та Бистрик Конотопського (до 2020 року — Кролевецького) району на Сумщині, автомобіль, в якому перебував Михайло Семеняк, влучив снаряд, випущений ворожою артилерією Росії. Разом з ним загинув на місці також лейтенант Владислав Ревенко[2].
Попрощалися з загиблим воїном 1 квітня 2022 року у його рідному місті Миргороді на Полтавщині[3].
Родина[ред. | ред. код]
У Михайла Семеняка залишилися дружина та 6-ти річний син.
Нагороди[ред. | ред. код]
- медаль «Захиснику Вітчизни» ( 19 березня 2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.
- Медаль Ветеран Війни ( 2018).
- Медаль за 10 років сумлінної служби.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ На Сумщині загинув захисник із Миргорода Михайло Семеняк. ІРТ (укр.). 1 квітня 2022. Архів оригіналу за 1 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Герої не вмирають, вони покидають поле битви, щоб оберігати Україну на небесах. Місто-курорт Миргород (укр.). 1 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ На Полтавщині попрощалися з військовим Михайлом Семеняком, який загинув на Сумщині. np.pl.ua (укр.). 1 квітня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Указ Президента України від 19 березня 2022 року № 149/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |