Сем Тейлор-Джонсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Сем Тейлор-Вуд)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сем Тейлор-Джонсон
Ім'я при народженніангл. Samantha Louise Taylor-Wood[4]
Народилася4 березня 1967(1967-03-04)[5][6][…] (57 років)
Кройдон, Великий Лондон, Лондон[d], Англія, Велика Британія[8]
Громадянство Велика Британія[2][9]
Діяльністькінорежисерка, фотографка, художниця-граверка, кінопродюсерка, телепродюсерка, режисерка, кінематографістка, візуальна мисткиня
Alma materҐолдсмітсd
Роки діяльності1993 — тепер. час
У шлюбі зАарон Тейлор-Джонсон
ДітиAngelica Mara Joplingd[3], Jessie Joplingd[3], Wylda Rae Taylor-Johnsond[3] і Romy Hero Taylor-Johnsond[3]
БатькиDavid Taylord[3]
IMDbnm0853374
Нагороди та премії
офіцер Ордену Британської імперії

CMNS: Сем Тейлор-Джонсон у Вікісховищі

Саманта Луїза Тейлор-Джонсон[10], OBE (англ. Samantha Louise Taylor-Johnson; уроджена Тейлор-Вуд; 4 березня 1967, Кройдон, Великий Лондон, Англія, Велика Британія) — британська кінорежисерка та художниця. Її режисерським повнометражним дебютом став фільм «Стати Джоном Ленноном» 2009 року, знятий на основі дитячих спогадів співака та автора пісень гурту The Beatles Джона Леннона. Вона входить до групи митців, відомих як «Молоді британські митці».

Біографія

[ред. | ред. код]

Саманта Тейлор-Вуд народилася в Кройдоні, що біля Лондона[11]. Її батько, Девід, покинув сім'ю, коли їй було дев'ять років[12]. Її мати, Джеральдін, — вчитель йоги та астролог. У неї є молодша сестра Ешлі та зведений брат по матері Крістіан.

Тейлор-Вуд виростала поблизу парку Стрітхем Коммон[en] на півдні Лондона, аж до розлучення її батьків[13]. Потім сім’я переїхала до старого шкільного будинку в Джарвіс-Брук[en] у Східному Сассексі, а Саманта пішла до громадського коледжу Бікон[en]. Пізніше вона відвідувала Ґолдсмітський коледж[en].

Кар'єра

[ред. | ред. код]

Образотворче мистецтво

[ред. | ред. код]

Тейлор-Вуд почала виставляти художні фотографії на початку 1990-х років. Одна співпраця з Генрі Бондом[en] під назвою «26 жовтня 1993 року[en]» показала, що Бонд і Тейлор-Вуд повторюють ролі Йоко Оно та Джона Леннона у композиції з фотопортрету, зробленого фотографом Енні Лейбовіц — за кілька годин до вбивства Леннона, у 1980 році[14].

У 1994 році вона показала багатоекранну відеороботу під назвою «Killing Time», у якій четверо людей виконували пантоміму під оперну партитуру. З цього моменту багатоекранні відеороботи стали основним напрямком її творчості. Починаючи з відеоробот «Travesty of a Mockery» та «Pent-Up» у 1996 році. Одна з перших персональних виставок Тейлор-Вуд у Великій Британії відбулася в галереї «Chisenhale»[en] у східному Лондоні[en] у вересні–жовтні 1996 року. Вона була номінована на щорічну премію Тернера[en] у 1998 році, але поступилася художнику Крісу Офілі[en]. Вона отримала премію «Ily Café» як найперспективніший молодий художник на Венеціанській бієнале 1997[en] року[15].

У 2000 році вона створила фотошпалери навколо риштувань лондонського універмагу Selfridges під час його реставрації; на муралі була зображена 21 культурна ікона, включаючи Елтона Джона, музиканта Алекса Джеймса та акторів Річарда Е. Гранта та Рея Вінстона. Пози фігур відсилали до відомих творів мистецтва минулого та нещодавніх фільмів[16]. Наступного року вона сфотографувала обкладинку та конверт для альбому Джона «Songs from the West Coast[en]» 2001 року.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. RKDartists
  2. а б Museum of Modern Art online collection
  3. а б в г д е Lundy D. R. The Peerage
  4. (unspecified title)Rivista del Cinematografo.
  5. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  6. Sam Taylor-Wood — 2008.
  7. Benezit Dictionary of ArtistsOUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  8. https://www.boijmans.nl/en/collection/artists/28998
  9. Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців — 1988.
  10. Samantha Louise TAYLOR-JOHNSON - Personal Appointments. beta.companieshouse.gov.uk. Процитовано 16 September 2020.
  11. Film4/MirageCV (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 August 2012. Процитовано 11 January 2013.
  12. Peter Wilson (26 December 2009). Sam Taylor-Wood: somewhere woman. The Australian. Процитовано 26 December 2009.
  13. Miranda Sawyer (11 November 2001). Miranda Sawyer meets Sam Taylor-Wood. The Observer. London. Процитовано 20 December 2011.
  14. Richard Corliss, "Nowhere Boy: Lennon and McCartney Before the Beatles," Time/CNN, 8 October 2010
  15. Sam Taylor-Wood, British (1967 – ). rogallery.com. Процитовано 8 September 2013.
  16. Sam Taylor-Wood & Sir Elton John in "Art and Celebrity" (2003). Art Design Café. Процитовано 22 January 2012.