Серебринці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Серебринці
Палац в Серебринцях3.jpg
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район Могилів-Подільський район
Громада Вендичанська селищна громада
Рада Вендичанська селищна рада
Код КАТОТТГ UA05080030180034014
Основні дані
Засноване до 1770
Населення 874
Площа 2,6 км²
Густота населення 336,15 осіб/км²
Поштовий індекс 24014
Телефонний код +380 4337
Географічні дані
Географічні координати 48°34′38″ пн. ш. 27°42′29″ сх. д. / 48.57722° пн. ш. 27.70806° сх. д. / 48.57722; 27.70806Координати: 48°34′38″ пн. ш. 27°42′29″ сх. д. / 48.57722° пн. ш. 27.70806° сх. д. / 48.57722; 27.70806
Середня висота
над рівнем моря
256 м
Відстань до
районного центру
23 км
Відстань до
залізничної станції
Ізраїлівка 5 км
Місцева влада
Адреса ради 24014, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Серебринці, вул. В. Ігнатьєва, буд. 4
Карта
Серебринці. Карта розташування: Україна
Серебринці
Серебринці
Серебринці. Карта розташування: Вінницька область
Серебринці
Серебринці
Мапа

CMNS: Серебринці у Вікісховищі

Серебри́нці — село в Україні, у Вендичанській селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Станом на 2018 рік населення становить 874 особи.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області» увійшло до складу Вендичанської селищної громади.[1]

Історія[ред. | ред. код]

У 1883 році мало 1242 мешканці, 263 садиби, парафіяльну церкву св. Миколая, 1745 року побудови, цукрову фабрику з 200 працівниками. Фабрика мала привілей на виробництво сурогату кави з кукурудзи, виноградного цукру та патоки[2].

Палац доби класицизму[ред. | ред. код]

Палац в Серебринцях

Палац Чацького (Серебринці) - пам`ятка національного значення кінця XVIII ст. у стилі зрілого класицизму. Побудовано власником села, Міхалом Чацьким, підчашим коронним, у 1770—1780 р.р.[3] Після повстання Костюшка палац було секвестровано і віддано гр. Рум'янцеву. Однак у 1796 році маєток повернули Чацькому.[2] Пізніше в маєтку жив учасник оборони Севастополя під час Кримської війни генерал-лейтенант І.Г. Бережников.

Двоповерховий, прямокутний в плані. Головний і парковий фасади прикрашено колонним портиком, кути споруди — пілястрами. Вікна прямокутні, на першому поверсі більші. Розфарбовка фасадів на 2 кольори. Розпланування — анфілада. Палац споруджували у 1770-1780 рр.,на досить високому цоколі та побудований з цегли, а колони, капітелі, плити балкона витесані з піщанику. Розташований на схилі, фасад має цокольний поверх. Прикрасою над ним є балкон на стовпах впродовж усього одинадцятивіконного фронтону. Частково зберігся ліпний декор інтер'єрів, деяка частина якого виконана з полірованого алебастру.

Палац в Серебринцях, деталі

Поруч із палацом знаходився ландшафтний парк, створений після 1831 року садівником Діонізієм Міклером, творцем парків та садів на Волині та Поділлі.

Палац покинуто, стоїть пусткою, поступово руйнується.

Палац кін.18 ст. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Пам'ятник 211 воїнам-односельчанам, загиблим на фронтах ВВв

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народились[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Село знаходиться за 5 км від залізничної зупинки Ізраїлівка на неелектрифікованій залізниці напрямку Жмеринка-Могилів-Подільський. Там зупиняються приміські дизельні поїзди сполученням Жмеринка — Могилів-Подільський.

Сусідні станції — Сулятицька, Вендичани. Сусідні вузлові станції — Жмеринка.

На ст. Жмеринка можна пересісти на приміські електропоїзди до

  • Козятина (Гнівань, Вінниця, Калинівка), Києва
  • Підволочиська (Сербинівці, Дубки, Радівці, Комарівці, Деражня, Богданівці, Хмельницький, Гречани, Волочиськ)
  • Вапнярки(Ярошенка)

Електропоїзди на шляху прямування від Жмеринки до Ізраїлівка проходять такі станції: Матейково, Бар, Митки, Копай, Котюжани, Немерче, Вендичани. На шляху від Ізраїлівки до Могилів-Подільського: Сулятицька.

Також можна здійснювати посадку в Могилів-Подільському на регіональний поїзд сполученням Київ-Могилів-Подільський.

Автобусне сполучення із Могилів-Подільським було відмінене у 2018 році й досі не відновлене, хоча жителі не одноразово просили сільську та міську ради поновити цей рейс, бо автобус проходив ще через 5 сіл, які також залишилися без регулярного сполучення із районним центром.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Біньківський М. І., Овчарук М. М., Райчук М. М. «На перехресті шляхів і доль» видавництво Київ «ЕксОб» — 2002 р. — ст.212
  • Serebryńce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 438. (пол.)
  • «Памятники градостроительства и архитектуры УССР», т 2, 1985. (рос.)

Література[ред. | ред. код]

  • Серебри́нці // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.451

Посилання[ред. | ред. код]