Серебрія (Могилів-Подільський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Серебрія
Дорога до села
Дорога до села
Країна Україна Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Могилів-Подільський район
Рада/громада Серебрійська сільська рада
Код КОАТУУ 0522685701
Основні дані
Засноване 1442
Населення 3184
Площа 4,12 км²
Густота населення 733,5 осіб/км²
Поштовий індекс 24026
Телефонний код +380 4337
Географічні дані
Географічні координати 48°27′37″ пн. ш. 27°43′35″ сх. д. / 48.46028° пн. ш. 27.72639° сх. д. / 48.46028; 27.72639Координати: 48°27′37″ пн. ш. 27°43′35″ сх. д. / 48.46028° пн. ш. 27.72639° сх. д. / 48.46028; 27.72639
Середня висота
над рівнем моря
95 м
Водойми Дністер, Серебрійка
Місцева влада
Адреса ради 24026, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Серебрія, вул. Соборна, 258, тел. 37-2-42
Карта
Серебрія. Карта розташування: Україна
Серебрія
Серебрія
Серебрія. Карта розташування: Вінницька область
Серебрія
Серебрія

Серебрія у Вікісховищі?

Серебрі́я — село в Україні, розташоване в південній частині Могилів-Подільського району (Вінницька область) на лівому березі Дністра, за 6 км від міста Могилів-Подільський. Село розділене річкою Джуглая (Серебрійка) на дві частини — Руську та Волохи.

У селі знаходиться гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення Джерела «Серебрія»

У с. Серебрія знаходиться одна з найдовших в Європі підземних оборонних споруд побудованих в 1931—1938 роках довжиною більше 900 м.

Населення[ред. | ред. код]

На початок 2011 року населення Серебрії становить 3184 осіб.[1]

Місцева влада[ред. | ред. код]

Серебрійська сільська рада містить один населений пункт — село Серебрію.

  • сільський голова — Олег Григорович Будяк;
  • адреса ради: 24026, Вінницька обл., Могилів-Подільський р-н, с. Серебрія, вул. Соборна, 258;
  • телефон: 37-2-42.

Історія[ред. | ред. код]

На території Серебрії і сусідніх сіл Озаринці, Яришів, Юрківці виявлені поселення трипільської, черняхівської і зарубинецької культур.[2]

Вперше в історичних джерелах село Серебрія згадується у 1442 році, коли разом з сусіднім селом було подароване польським королем Ягайлом у спадщину якомусь Билині. Про це повідомляє Михайло Грушевський у праці «Барское староство»:[3]

Въ 1442 г. Лядаву видимъ въ держаньи нѣкоего Былины (tenutrius in Liadawa) который тогда же получилъ въ наслѣдственное владѣніе село Сребну; мнѣ кажется, что здѣсь идет рѣчь о Серебріи, селѣ надъ Днѣстромъ, въ ближайшем сосѣдствѣ съ Лядавою…

На середину XV ст. село входило до складу Ольчедаївської волості. У складі волості у 1452 році було подароване королем Казимиром IV Ягеллончиком магнату Теодорикові Бучацькому-Язловецькому, який зобов'язався побудувати в Ольчедаєві кам'яний замок для захисту від ворогів. За адміністративним поділом у XVI ст. в 1553 році Серебрія була включена в жаловану грамоту на Ольчедаївську волость і сюди приїхав Бернард Претвич. Пізніше, під час люстрації 1616 року, свої права на село заявляли представники роду Миток. У 1628—1635 роках придністровська земля була віддана в тимчасове володіння Лукашеві М'ясковському. З 1765 року село належало київському воєводі Францішеку Салезію Потоцькому, а потім його нащадкам. До революції тут владував Красовський.

У XIX ст. село відносилось до Могилівського повіту, у XX ст. — у складі Могилівського району, тепер — Могилів-Подільський район[4].

За переказами Серебрія була колись містечком. Досі від нього збереглись рештки Єврейського кладовища на горбу за річкою. Про статус Серебрії, як міста, свідчать також рештки кам'яних льохів та фундаментів будинків, у більшості розібрані селянами. 1900 року населення села налічувало 828 чоловіків та 886 жінок і складалось переважно з українців і молдован.

Селяни жили переважно в маленьких глиняних або дерев'яних вкритих соломою хатах з одним вікном. Однак, було й кілька будинків, критих цинковою бляхою. Головним заняттям мешканців села було землеробство. Також селяни займалися чумакуванням — доставляли хліб і спирт в Одесу (до побудови залізниці).[5]

В 1800 році на кошти членів общини була побудована церква св. Михаїла. Це була дерев'яна одноверха церква з окремою дзвіницею, збудованою у 1848 році. Дотепер не збереглась.[4]

Місцевий піп був найбагатшим мешканцем села: він володів земельним наділом в 40 десятин і 1493 саджанцями, присадибна ділянка попа становила 2 десятини. Зараз цю площу можна виміряти від сільради до магазину. Попівський будинок був побудований на кошти панів Красновських і проіснував до 1880 року. В радянські часи в ньому розмістилася «мала школа».[5]

Відомі люди[ред. | ред. код]

Відомий студент Вінницького технічного коледжу

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Паспорт Серебрійської територіальної громади
  2. Історико-географічна довідка
  3. Грушевский М. С. Барское староство. — К., 1894. — 310 с.; 2 вид. : Львів, 1996 р. — C. 38.
  4. а б Жарких М. І. Храми Поділля. — Київ, 2007. — С. .
  5. а б Серебрійська сільська рада. Могилів-Подільська районна рада. Архів оригіналу за 2013-06-26. Процитовано 2012-02-01. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]