Синдром Шарля Бонне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Шарля Бонне
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 R44.1
DiseasesDB 2349

Синдро́м Ша́рля Бонне́ (англ. Charles Bonnet syndrome (CBS); також — синдром візуально реалізованих галюцинацій англ. Visual release hallucinations) — стан пацієнта із серйозними розладами зору, при якому він бачить галюцинації. Вперше його описав швейцарський натураліст Шарль Бонне у 1760 році[1].

Історичні відомості[ред.ред. код]

Шарль Бонне вперше спостерігав та описав цей синдром у XVIII столітті. Галюцинації були у його дідуся — Шарля Люллена. Той переніс операцію з видалення катаракти, після якої майже осліпнув. І у 1759 році (через 12 років після операції) в нього почалися зорові галюцинації, які він охоче описував онукові.
Перша з них — носовичок у повітрі. Великий блакитний носовичок з чотирма помаранчевими колами. Він зрозумів, що це галюцинація, через ірреальність побаченого. Також він спостерігав велике колесо на горизонті. Але іноді Люллен не був упевнений, бачить він зараз галюцинацію чи ні, тому що галюцинації могли підходити до зорового контексту. Одного разу його прийшли відвідати онуки. Він запитав: «Хто ці красиві молоді хлопці поруч з вами?». Вони відповіли: «На жаль, дідусю, з нами немає красивих молодих хлопців». І тоді образи молодих людей зникли. Шарль Люллен бачив різноманітні геометричні фігури, пейзажі, будинки, людей тощо. Одного разу він побачив чоловіка в халаті який курив люльку, і зрозумів, що це він сам. Це єдиний персонаж галюцинацій, якого він впізнав[2].

Сам Шарль Бонне в останні роки життя також захворів на свій синдром.

Поширеність[ред.ред. код]

Серед літніх людей з істотними розладами зору поширеність синдрому Шарля Бонне, з різних джерел, становить 10-15 %[3][4][5]. Неможливо точно підрахувати поширеність захворювання, позаяк багато людей, які на нього страждають, занадто налякані, що їх вважатимуть психічно-хворими, і не розповідають лікарям про свої видіння.[2]

Причини[ред.ред. код]

До галюцинозу Шарля Бонне схильні люди з погіршеним зором. Зокрема причинами занепаду зору можуть стати: макулярна дегенерація, глаукома, катаракта, двобічне ушкодження зорового нерва через отруєння метанолом[6], пухлини в потиличній корі головного мозку тощо. По мірі того, як людина втрачає зір, зоровий відділ кори головного мозку більше не отримує вхідних сигналів. Він стає гіперактивним і збудливим та починає мимоволі запускатися. Внаслідок цього й з'являються найрізноманітніші галюцинації. Що саме людина побачить у своїх видіннях залежить від того, які групи нейронів самоактивуються[2]. Описані випадки появи синдрому в дітей 6-8 років. [7]

Характеристика[ред.ред. код]

У психічно здорових людей із серйозними порушеннями зорової системи з'являються галюцинації різних рівнів складності: від простих геометричних фігур до досить деталізованих галюцинацій з предметами та людьми. Серед галюцинацій найчастішими є образи людей, а також спотворені обличчя (з гіпертрофовано великими зубами чи очима). Одна з наступних за поширеністю ознак — мультфільми (вони прозорі і накривають поле зору, як екран). Люди, схильні до цього захворювання, розуміють, що їхні видіння не реальні і є тільки зоровими, тобто не зачіпають інші системи органів чуття[8]. Зазвичай, такі галюцинації з'являються і зникають раптово, і так само блискавично заміняють одна одну.

Галюцинації Шарля Бонне не спрямовані на хворого, що є їхньою основною відмінною рисою від галюцинацій психотичного характеру.

Прогноз[ред.ред. код]

На сьогоднішній день не існує ефективного лікування синдрому Шарля Бонне. Зазвичай галюцинації пропадають самостійно через рік чи півтора, але термін може бути різним для кожної людини. Існують деякі дії, здатні зупиняти галюцинації. Образи іноді зникають, якщо закрити очі або покліпати віями[3].

Примітки[ред.ред. код]

  1. de Morsier G (1967) «Le syndrome de Charles Bonnet: hallucinations visuelles des vieillards sans deficience mentale» (фр.). Ann Med Psychol 125:677-701.
  2. а б в [http://www.ted.com/talks/ oliver_sacks_what_hallucination_reveals_about_our_minds.html Oliver Sacks: What hallucination reveals about our minds | Video on TED.com
  3. а б Vukicevic M, Fitzmaurice K (2008) «Butterflies and black lacy patterns: the prevalence and characteristics of Charles Bonnet hallucinations in an Australian population». Clinical and Experimental Ophthalmology. 36:659-65
  4. Tan C, Lim V, Ho D, Yeo E, Ng B, Au Eong K. (2005) «Charles Bonnet syndrome in Asian patients in a tertiary ophthalmic centre». British Journal of Ophthalmology.88 (10) :1325-9
  5. Abbott E, Connor G, Artes P, Abadi R. «Visual Loss and Visual Hallucinations in Patients with Age-Related Macular Degeneration (Charles Bonnet Syndrome)». Investigative Ophthalmology and Visual Science. 48:1416-23.
  6. Olbrich HM, Lodemann E, Engelmeier MP (1987). «Optical hallucinations in the aged with diseases of the eye» (нім.). Z Gerontol. 20 (4): 227-9. PMID 3660920
  7. Schwartz TL, Vahgei L. Charles Bonnet syndrome in children. J AAPOS. 1998 Oct;2(5):310-3.
  8. Mogk LG, Riddering A, Dahl D, Bruce C, Brafford S (2000) "Charles Bonnet Syndrome in adults with visual impairments from age-related macular degeneration. In Stuen C et al. Vision Rehabilitation: Assessment, Intervention and Outcomes.117-119

Література[ред.ред. код]

  • Sander R, Guerrero V, Perelló M, Ivanov P. [Charles Bonnet syndrome: Non-psychiatric hallucinations]. Rev Esp Geriatr Gerontol. 2016 Jul 14. pii: S0211-139X(16)30071-3. doi: 10.1016/j.regg.2016.06.003. (ісп.)
  • Jasper J. Chen Diagnosis and Treatment of Psychiatric Comorbidity in a Patient with Charles Bonnet Syndrome Case Rep Psychiatry. 2014; 2014: 195847. Published online 2014 Nov 6. doi: 10.1155/2014/195847 (англ.)

Посилання[ред.ред. код]

  • UK Patient. Professional Reference. Charles Bonnet Syndrome 8.05 2015 [1] (англ.)
  • Victoria S Pelak. Visual release hallucinations (Charles Bonnet syndrome) UpToDate. 7.06 2016 [2] (англ.)