Синдром Шарля Бонне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Синдром Шарля Бонне
Класифікація та зовнішні ресурси
DiseasesDB 2349

Синдром Шарля Бонне — стан пацієнта із серйозними розладами зору, при якому він бачить галюцинації. Вперше був описаний Шарлем Бонне у 1760[1].

Характеристика[ред.ред. код]

У психічно здорових людей із серйозними порушеннями зорової системи, з'являються галюцинації різних рівнів складності: від простих геометричних фігур до досить деталізованих галюцинацій з предметами та людьми. Серед галюцинацій найчастішими є образи людей, а також спотворені обличчя (з гіпертрофовано великими зубами чи очима). Одна з наступних за поширеністю ознак — мультфільми (вони прозорі і накривають поле зору, як екран). Люди, схильні до цього захворювання, розуміють, що їхні видіння не реальні і є тільки зоровими, тобто не зачіпають інші системи органів чуття[2]. Зазвичай, такі галюцинації з'являються і зникають раптово, і так само блискавично заміняють одна одну.

Галюцинації Шарля Бонне не спрямовані на хворого, що є їхньою основною відмінною рисою від галюцинацій психотичного характеру.

Поширеність[ред.ред. код]

Серед літніх людей з істотними розладами зору поширеність синдрому Шарля Бонне, з різних джерел, становить 10-15%[3][4][5]. Неможливо точно підрахувати поширеність захворювання, позаяк багато людей, які на нього страждають, занадто налякані, що їх вважатимуть психічнохворими, і не розповідають лікарям про свої видіння[6].

Причини[ред.ред. код]

До галюцинозу Шарля Бонне схильні люди з погіршеним зором. Зокрема причинами занепаду зору можуть стати: макулярна дегенерація, глаукома, катаракта, двостороннє ушкодження зорового нерва через отруєння метанолом[7], пухлини в потиличній корі головного мозку тощо. По мірі того, як людина втрачає зір, зоровий відділ кори головного мозку більше не отримує вхідних сигналів. Він стає гіперактивним і збудливим та починає мимоволі запускатися. Внаслідок цього й з'являються найрізноманітніші галюцинації. Що саме людина побачить у своїх видіннях залежить від того, які групи нейронів самоактивуються [6].

Прогноз[ред.ред. код]

На сьогоднішній день не існує ефективного лікування синдрому Шарля Бонне. Зазвичай галюцинації пропадають самостійно через рік чи півтора, але термін може бути різним для кожної людини. Існують деякі дії, здатні зупиняти галюцинації. Образи іноді зникають, якщо закрити очі або поморгати [3].

Історія[ред.ред. код]

Шарль Бонне, який вперше описав цей синдром у 18 столітті. Галюцинації були у його дідуся - Шарля Люллена. Той переніс операцію на катаракті, після якої майже осліпнув. І у 1759 році (через 12 років після операції)в нього почалися зорові галюцинації, які він охоче описував онукові. Перша з них - носовичок у повітрі. Великий блакитний носовичок з чотирма помаранчевими колами. Він зрозумів, що це галюцинація, через ірреальність побаченого. Також він спостерігав велике колесо на горизонті. Але іноді Люллен не був упевнений, бачить він зараз галюцинацію чи ні, тому що галюцинації могли підходити до зорового контексту. Одного разу його прийшли відвідати онуки. Він запитав: «Хто ці красиві молоді хлопці поруч з вами?» Вони відповіли: «На жаль, дідусю, з нами немає красивих молодих хлопців». І тоді образи молодих людей зникли. Шарль Люллен бачив різноманітні геометричні фігури, пейзажі, будинки, людей тощо. Одного разу він побачив чоловіка в халаті який курив люльку, і зрозумів, що це він сам. Це єдиний персонаж галюцинацій, якого він впізнав[6].

Сам Шарль Бонне в останні роки життя також захворів на свій синдром.

Примітки[ред.ред. код]

  1. de Morsier G (1967) «Le syndrome de Charles Bonnet: hallucinations visuelles des vieillards sans deficience mentale» (фр.). Ann Med Psychol 125:677-701.
  2. Mogk LG, Riddering A, Dahl D, Bruce C, Brafford S (2000) "Charles Bonnet Syndrome in adults with visual impairments from age-related macular degeneration. In Stuen C et al. Vision Rehabilitation: Assessment, Intervention and Outcomes.117-119
  3. а б Vukicevic M, Fitzmaurice K (2008) «Butterflies and black lacy patterns: the prevalence and characteristics of Charles Bonnet hallucinations in an Australian population». Clinical and Experimental Ophthalmology. 36:659-65
  4. Tan C, Lim V, Ho D, Yeo E, Ng B, Au Eong K. (2005) «Charles Bonnet syndrome in Asian patients in a tertiary ophthalmic centre». British Journal of Ophthalmology.88 (10) :1325-9
  5. Abbott E, Connor G, Artes P, Abadi R. «Visual Loss and Visual Hallucinations in Patients with Age-Related Macular Degeneration (Charles Bonnet Syndrome)». Investigative Ophthalmology and Visual Science. 48:1416-23.
  6. а б в [http://www.ted.com/talks/ oliver_sacks_what_hallucination_reveals_about_our_minds.html Oliver Sacks: What hallucination reveals about our minds | Video on TED.com
  7. Olbrich HM, Lodemann E, Engelmeier MP (1987). «Optical hallucinations in the aged with diseases of the eye» (нім.). Z Gerontol. 20 (4): 227-9. PMID 3660920