Синиця Іван Омелянович
Іван Омелянович Синиця | |
---|---|
Народився |
6 серпня 1910 Корделівка |
Помер |
8 листопада 1976 (66 років) |
Поховання | Байкове кладовище |
Країна | СРСР |
Alma mater | |
Галузь | психологія навчання |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор психологічних наук |
Нагороди |
Іван Омелянович Синиця (нар. 6 серпня 1910, Корделівка — пом. 8 листопада 1976, Київ) — український радянський психолог і педагог; доктор психологічних наук, професор.
Народився 6 серпня 1910 року в селі Корделівці (тепер Хмільницький район[1] Вінницької області, Україна). З 16 років працював учителем в школах Вінницької, Хмельницької та Київської областей. У 1932 році закінчив Вінницький інститут соціального виховання, а в 1936 році — Київський педагогічний інститут. Після закінчення інституту повернувся до викладацької роботи.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Червоної Зірки (7 травня 1945), медаллю «За відвагу» (4 листопада 1942)[2].
З 1951 року і до кінця життя працював у Науково-дослідному інституті психології УРСР: (1955 року — завідувач відділом педагогічної психології, з 1960 року — завідувач лабораторією психології навчання. Нині лабораторії присвоєне його ім'я[3].
Помер в Києві 8 листопада 1976 року. Похований на Байковому кладовищі[4].
Автор понад 200 наукових праць з психології писемного та усного мовлення учнів, а також по психології педагогічної майстерності. Серед них:
- Психологічні особливості засвоєння лексики учнями 5 класу. Київ, 1957;
- Психологія писемної мови учнів 5—8 класів. Київ, 1965;
- Психологія усного мовлення учнів 4—8 класів. Київ, 1974;
- Про педагогічний такт учителя. Київ, 1969;
- 3 чого починається педагогічна майстерність. Київ, 1972;
- О такте и мастерстве. Київ, 1976;
- Педагогічний такт і майстерність учителя. Київ, 1981.
- ↑ За адміністративним поділом 2020 року [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Память народа. [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Історична довідка про лабораторію психології навчання імені І. О. Синиці (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 22 липня 2020. Процитовано 22 липня 2020.
- ↑ Педагогічний некрополь. [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.](рос.)
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Народились 6 серпня
- Народились 1910
- Померли 8 листопада
- Померли 1976
- Померли в Києві
- Поховані на Байковому кладовищі
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За відвагу»
- Уродженці Вінницького повіту
- Уродженці Хмільницького району
- Випускники Вінницького педагогічного університету
- Випускники Київського педагогічного інституту
- Учасники Другої світової війни з СРСР
- Українські психологи
- Радянські психологи
- Психологи XX століття
- Українські педагоги
- Радянські педагоги
- Педагоги XX століття
- Радянські професори
- Доктори психологічних наук СРСР
- Науковці Інституту психології імені Григорія Костюка НАПН України