Скатерка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стіл зі скатеркою

Ска́терка[1], скатерти́на[2], ска́терть[3], розм. насті́льник[4], діал. стільни́к[5], шири́нка[6], убру́с[7], о́бру́с[8], обрусо́к[9] — спеціальний виріб, яким накривається стіл. Виконує кілька функцій:

  • захищає покриття столу від забруднень і пошкоджень;
  • є елементом декору приміщення.

Походження слова остаточно не з'ясоване, очевидно скатерть походить від ранішого *дъскатерть, утвореного від давньорус. дъска («дошка») і дієслова терти, пор. рос. діал. рукотерть («рушник»). Менш ймовірним є виведення з давньорус. съкати, съкать («сукати»), а також версія про запозичення з германських мов (пор. сер.-в.-нім. schët(t)er — «тонка бавовняна матерія», нім. Schetter — «клейонка»)[10].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Скатерка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Скатертина // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. Скатерть // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  4. Настільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  5. Стільник // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  6. Ширинка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  7. Убрус // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  8. Обрус // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  9. Обрусок // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  10. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.