Скоропадська Олена Павлівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Отт-Скоропадська Олена Павлівна
Скоропадська Олена Павлівна
Олена Отт-Скоропадська.jpg
Народилася 5 липня 1919(1919-07-05)
Берлін
Померла 4 серпня 2014(2014-08-04) (95 років)
Цюрих
Громадянство
(підданство)
Flag of Ukraine.svg Україна
Національність українка
Діяльність політик
Рід Скоропадські
Батько Скоропадський Павло Петрович
Мати Скоропадська Олександра Петрівна
У шлюбі з Людвіґ Отт-Скоропадський (28.10.1915 - 29.07.2015)

Олена Павлівна Отт-Скоропадська (5 липня 1919(19190705), Берлін, Німеччина — 4 серпня 2014, Цюрих, Швейцарія) — молодша дочка останнього гетьмана України Павла Скоропадського. З 1975 р. очолювала Союз гетьманців-державників (СГД) — політичну монархічну організацію, правонаступницю Українського союзу хліборобів-державників.

Біографія[ред. | ред. код]

Народилась у Фріденау (нині у складі Берліна) Німеччина, за фахом управлінець, секретар, архіваріус (училася в школі Летте в інституті міста Ґмелін (нім. Gmelin) й у Берліні).
Часто міняла місце проживання, але найбільше жила у Швейцарії та Німеччині.
Померла в Швейцарії у віці 95 років.

Діяльність[ред. | ред. код]

Брала активну участь у діяльності Гетьманського руху на еміграції, у 1975 після смерті своєї сестри Єлизавети Скоропадської-Кужим (особистого секретаря батька) Олена Павлівна перебрала на себе керівництво гетьманським рухом. Співавтор спогадів про останні дні гетьмана Павла Скоропадського «Спомини».
Автор книги спогадів «Остання з роду Скоропадських», де гетьманівна підкреслювала, що їхня родина належала до тих, «які високо шанували своє історичне коріння і український спосіб життя». Скоропадська зафіксувала побут і діяльність членів сім'ї в еміграції, описала історію найвідоміших представників української та російської аристократії, споріднених з родом Скоропадських. Серед них Кочубеї, Миклашевські, Милорадовичі, Тарновські, Дурново, Олсуф'єви, Білосельські-Білозерські та інші[1].

Родина та нащадки[ред. | ред. код]

30 серпня 1944 року Олена Скоропадська вийшла заміж за Ґерда Гіндера, який у квітні 1945-го помер у госпіталі від поранень.
20 березня 1948-го стала дружиною Людвіґа Отта (1915—2015) (у 1958–1978-му директор швейцарського видавництва Tagesanzeiger).
30 січня 1954-го в них народилися дві доньки: Олександра та Ірена, нині живуть у Швейцарії.

Олена Отт-Скоропадська з чоловіком Людвіґом Отт-Скоропадським разом з українським істориком Павлом Гай-Нижником (13.IX.2005)

Підсумки[ред. | ред. код]

Вперше відвідала Україну в 1991-му, після проголошення незалежності, потім майже кожні два роки приїздила на батьківщину предків. Часто розповідала про Київ. Зустрічалася з вітчизняними істориками, політичними діячами, молодими науковцями, всіма, кого цікавили доля гетьмана, звичаї та життя його родини.

Брала участь у наукових конференціях, допомагала експонатами Музеєві гетьманства, куди, зокрема, передала копії портретів українських гетьманів роботи Ольги Мордвинової, виконані на батькове замовлення, що зберігалися в садибі Скоропадських у Ванзее. Доклала надзвичайних зусиль, щоб в Україні та Німеччині змогли вийти «Спомини» гетьмана Павла Скоропадського. Усі ці кроки були спрямовані на «очищення» постаті творця Української Держави від суб'єктивістських оцінок, котрими її наділили як російські, так і українські супротивники.

Сім'я[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Отт-Скоропадська О. Остання з роду Скоропадських./Пер. з нім.Галини Сварник. — Львів: Літопис, 2004. — 472 с.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]