Парфум
Парфу́м (також парфуми[1] та парфюм[2][3]) чи пáхощі[4], чи духи[5] — речовина рослинного чи тваринного походження із сильним ароматом. Рослинні парфуми — ароматичні олії, отримані з різних частин рослин: коренів, кори, листя, смоли, квітів тощо. Парфуми тваринного походження — це продукти виділень певних тварин (кашалотів та бобрів). Такі аромати використовують у парфумерії як закріплювальні елементи. Олії разом із закріплювачем розчиняють у спирті й розливають у скляні флакони для подальшого застосування.[6]
Історична довідка[ред. | ред. код]
Вперше парфумерія була використана в Стародавньому Єгипті. Більшість згадок про неї було пов'язано з богами і жертвопринесеннями. Достеменно відомо, що парфумерією користувалися в Біблійні часи - в Біблії є кілька згадок про використання ароматичних олій.
Слово «парфум», що використовується нами сьогодні, походить від лат. per fumum, тобто, через дим. Парфуми, або мистецтво створення парфумів, бере початок в стародавній Месопотамії та Єгипті і було далі розвинене в Стародавньому Римі та Персії.
Хоча парфуми і парфумерія також існували в Індії, велика частина їх ароматів були засновані на ладані. Найраніша дистиляція ефірної олії була згадана в тексті «Харшачарита», написаному в сьомому столітті нашої ери в Північній Індії. Там же описується використання ароматної олії орлиного дерева.
Першим хіміком, чиє ім'я залишилося в історії, була, мабуть, жінка, яку звали Таппуті, яка виготовляла парфуми: вона була згадана на клинописній табличці другого тисячоліття до д. е. в Месопотамії. Вона проводила багаторазову дистиляцію квітів, олій і лепехи з іншим ароматичними речовинами.
Нещодавно археологи виявили в Піргосі, на Кіпрі те, що, як вважають, є найстарішими парфумами в світі. Виготовлені вони понад 4 000 років тому. Парфуми були виявлені в стародавній парфумерній майстерні. 60 знахідок, серед яких перегінні куби, ємності для змішування, трубки і флакончики парфумів були знайдені в межах майстерні площею 4 000 м. Люди в давні часи використовували трави, квіти, а також спеції, мигдаль, коріандр, мирт, смоли хвойних дерев, бергамот.
Аравійський хімік аль-Кінді (Алькіндус) написав у 9-му столітті книгу по парфуми, яку назвав «Книга Хімії Парфумів і Дистиляції». Вона містить понад сто рецептів ароматних олій, бальзамів, ароматичних вод і імітацій дорогих ліків. Книга також описує 107 методів і рецептів для створення парфумів і обладнання для виробництва парфумерії, наприклад, перегінного куба Алембік, який все ще носить стародавню арабську назву.
Перський лікар і хімік Авіценна (Ібн-Сіна) проводив процес вилучення олій з квітів за допомогою дистиляції, процедура, яка зазвичай найбільш використовується і сьогодні. Він спочатку експериментував з трояндами. До його відкриття рідкі парфуми були сумішами олій і потовчених трав або пелюсток, які давали сильний запах. Трояндова вода була більш тонка, і негайно стала популярною. І сировину, і технології дистиляції, сильно вплинули на західну парфумерію і розвиток науки, особливо хімії.
Знання парфумерії прибуло до Європи вже в 14-м столітті частково завдяки поширенню ісламу. Угорці були першими, хто в кінцевому рахунку почав виробляти перші сучасні парфуми. Зроблені з запашних олій в суміші з алкоголем, перші сучасні парфуми були зроблені в 1370 для угорської королеви Єлизавети і були відомі всюди в Європі як угорська вода. Мистецтво парфумерії процвітало в епоху Ренесансу в Італії, а в 16-му столітті італійські продукти і розробки були вивезені до Франції особистим парфумером Катерини Медичі Рене Флорентійцем. Його лабораторія була пов'язана з її апартаментами секретним проходом, щоб ніякі формули не могли бути вкрадені в дорозі. Франція швидко стала європейським центром парфумерного і косметичного виробництва. Культивування квітів для парфумерії, яке почалося в 14-м столітті, перетворилося на провідну галузь на півдні Франції. Протягом періоду Ренесансу прафуми використовувалися перш за все багатими людьми, щоб приховувати запах тіла, сильно виражений, оскільки милися тоді рідко. До 18-го сторіччя ароматичні рослини вирощувалися в околицях Грасса, щоб забезпечити сировиною зростаючу парфумерну промисловість. І сьогодні Франція залишається центром виробництва парфумерної продукції та торгівлі нею.[7]
Класифікація ароматів[ред. | ред. код]
Технічна комісія Французького Товариства парфумерів встановила класифікацію сімейств парфумів за ароматом. Також кожен аромат розкладають на 3 ноти: початкову, ноту серця та базову.
A. Цитрусові[ред. | ред. код]
Аромати мають в основі олію цитрусових рослин: лимона, апельсина, грейпфрута, бергамоту. Нерідко вони поєднуються з трав'яними або квітковими ароматами. Це дуже свіжі й легкі парфуми. У цій родині знаходяться перші одеколони, використовувані чоловіками і жінками.
- Цитрусові
- Цитрусові квіткові шипрові
- Цитрусові пряні
- Цитрусові деревні
- Цитрусові ароматичні
B. Квіткові[ред. | ред. код]
В цих парфумах головна тема – квітка. Вона може поєднуватися в букеті з додатковими нотами: фруктовими, лісовими або свіжими. Це родина групує парфуми, головною темою яких є :
- Одна квітка
- Квітка лаванди
- Квітковий букет
- Квітковий, зелені
- Квітковий, альдегідний
- Квітковий, деревний
- Квітковий, деревний, фруктовий
C. Папороті (фужери)[ред. | ред. код]
Ця назва не має ніякого відношення до запаху папоротей. Назва цієї родини пішло від створеного в 1882 році парфуму Fougère Royale (буквально — «Королівська папороть»), в основу якого була покладена штучно синтезована речовина кумарин (має запах свіжого сіна). У таких парфумів є нотки лаванди, бергамоту, кумарину з ароматами деревних нот і дубового моху. Вони мають свіжий, трохи гіркуватий запах.
- Фужерний
- Фужерний, амбровий, м'який
- Фужерний, квітковий, амбровий
- Фужерний, пряний
- Фужерний, ароматичний
D. Шипри[ред. | ред. код]
Назва цієї родини йде від парфумів, які Франсуа Коті назвав так при їх випуску в 1917 р. Він зібрав у букет запах пачулі, дубового моху, ладан камеді й бергамота. Це аристократичний і багатий аромат, основу якого становлять деревні, цитрусові та квіткові ноти, нерідко з ними поєднуються жасмин, сандал, бергамот і троянда.
Успіх цього шипра був таким, що він став головою великої родини.
- Шипр
- Шипр, квітковий
- Шипр, квітковий, альдегідний
- Шипр, фруктовий
- Шипр, зелені
- Шипр, ароматичний
- Шипр, шкіри
E. Деревні[ред. | ред. код]
Такі аромати створюються на основі олії сандалу, кедра, ветівера, пінії, пачулі, мирта. Це дуже терпкі й екзотичні запахи, які використовуються переважно в чоловічих парфумах. Ця родина включає пахощі з теплими відтінками, такими як сандал і пачулі, іноді сухими, як кедр і ветівер. У чоловічих композиціях поряд з деревними присутні лавандові і цитрусові ноти.
- Деревний
- Деревний хвойний, цитрусовий
- Деревний, ароматичний
- Деревний, пряний
- Деревний, пряний, шкіри
- Деревний, амбровий
F. Амброві[ред. | ред. код]
Ці аромати, які ще називають «східними парфумами», мають солодкі запахи, що несуть у собі тепло й таємницю. В їх основі зазвичай мускус, амбра, ваніль, сандал, пачулі, ветівер. Східні парфуми – яскраві, пряні й екзотичні. Їх запах важкуватий, густий, іноді навіть пронизливий. Мабуть, це найчуттєвіші аромати. Вони групуються композиції з м'якими, пудровими, ванільними, ладанними і яскраво вираженими тваринними нотами. Підродина з м'яким амбровим запахом найбільш представницька в цій категорії.
- Амбровий, квітковий, деревний
- Амбровий, квітковий, пряний
- Амбровий, м'який
- Амбровий, цитрусовий
- Напівамброві, квітковий
G. Шкірні[ред. | ред. код]
В основі цих парфумів – аромат димчастої берези. Дуже дорогий, вишуканий і респектабельний запах. Своєрідна родина об'єднала парфуми з сухими нотами, в яких намагалися відтворити характерний запах шкіри (дим, спалене дерево, тютюн) з «головними» квітковими відтінками. Існує небагато парфумів цього типу.
- Шкіра
- Шкіра, квіткові
- Шкіра, тютюн
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела[ред. | ред. код]
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Парфум |
![]() | Ця стаття потребує додаткових посилань на джерела для поліпшення її перевірності. (жовтень 2016) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ ПАРФУМИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2020-11-11.
- ↑ парфюм — Словник чужослів Павло Штепа. Slovnyk.me (uk). Процитовано 2020-11-11.
- ↑ ПАРФЮМ — СИНОНІМІЯ | Горох — українські словники. goroh.pp.ua (ua). Процитовано 2020-11-11.
- ↑ Пахощі. Російсько-українські словники (uk-UA). 2009-10-27. Процитовано 2018-11-14.
- ↑ ДУХИ – Академічний тлумачний словник української мови. sum.in.ua. Процитовано 2020-11-11.
- ↑ Як відкрити інтернет магазин парфумерії?.
- ↑ Великі парфумери, які створили Легендарні аромати.