Слобідка (Чортківський район)
село Слобідка | |
---|---|
Церква св. Михаїла | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Товстенська селищна громада |
Код КАТОТТГ | UA61060370210018002 |
Облікова картка | Слобідка |
Основні дані | |
Засноване | 1595 |
Населення | 653 |
Густота населення | 10.620 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48611 |
Телефонний код | +380 3554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°54′2″ пн. ш. 25°34′55″ сх. д. / 48.90056° пн. ш. 25.58194° сх. д. |
Водойми | Джурин |
Відстань до районного центру |
46 км |
Найближча залізнична станція | Товсте |
Відстань до залізничної станції |
15 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
Карта | |
Мапа | |
|
Слобі́дка — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району (до 2020р. у Заліщицькому районі) Тернопільської області. Розташоване на річці Джурин, на заході району. До 2020 адміністративний центр Слобідківської сільської ради. Раніше називалося Слобідка Кошилівська.
Населення — 561 особа (2007).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки культури кулястих амфор, черняхівської і давньоруської культури.
Перша писемна згадка — 1595. Колись це село мало назву Бинди поки не було спалене. А назву Слобідка взяла за часів Козачини, бо коли нападали татари люди ховалися в болота які були навколо річки Джурин і звідти відбивалися. 1636 Слобідка зазначена на карті військового інженера, картографа Г. Боплана.
Діяли «Просвіта», «Сільський господар», «Союз українок» та ін. т-ва, кооператива.
У травні 1944 частково спалене. 1945 у Слобідці — повстанський госпіталь УПА.
Постановою Тернопільського облвиконкому від 16 січня 1946 р. виселялися зі своїх садиб усі мешканці села.[2]
- дві церкви Святого Архістратига Михаїла (1882, кам'яна, реставрована 1992, ПЦУ; 1998, УГКЦ);
- капличка Матері Божої (поч. 19 ст.).
Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1965), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1993).
Працювали ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, цегельний завод, торговельний заклад.
- народний оповідач-гуморист Т. Гринишин,
- громадський діяч у Бразилії М. Чайковський.
- український диригент, композитор, педагог Василь Цалинюк (тут і помер),
- український археолог та історик Юрій Малєєв
- літераторка Оксана Кишканюк.
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Церква Святого Архістратига Михаїла ПЦУ
-
Церква Святого Архістратига Михаїла УГКЦ
-
Клуб
-
Символічна могила Борцям за волю України
- Безгубенко О., Гаврилюк О., Олійник В., Уніят В. Слобідка // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 206—207. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Гаврилюк О., Кишкан В. Слобідка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 290. — ISBN 978-966-528-279-2.