Очікує на перевірку

Хмелева (Чортківський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Хмелева
Церква Святої Параскевії
Церква Святої Параскевії
Церква Святої Параскевії
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Чортківський район
Тер. громада Товстенська селищна громада
Код КАТОТТГ UA61060370240014835
Облікова картка Хмелева 
Основні дані
Засноване 1456
Населення 464
Територія 13.650 км²
Густота населення 33.99 осіб/км²
Поштовий індекс 48683
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°51′54″ пн. ш. 25°29′09″ сх. д.H G O
Водойми Дністер
Відстань до
районного центру
48 км
Найближча залізнична станція Тлусте
Відстань до
залізничної станції
23 км
Місцева влада
Адреса ради 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84
Карта
Хмелева. Карта розташування: Україна
Хмелева
Хмелева
Хмелева. Карта розташування: Тернопільська область
Хмелева
Хмелева
Мапа
Мапа

CMNS: Хмелева у Вікісховищі

Церква Святої Преподобної Параскеви Сербської (1880 УГКЦ)
Церква Святої Параскевії (2003) ПЦУ

Хмелева́ — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на заході району.

Населення — 442 особи (2007).

На околицях є ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Хмелівська ділянка.

До 2018 — центр Хмелівської сільської ради. Від 2018 року ввійшло у склад Дорогичівської сільської громади.

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[1]

Історія

[ред. | ред. код]
Хмелева на фрагменті спеціальної мапи України Боплана, 1650

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.

Перша писемна згадка — 1424 року. Власником села був кам'янецький каштелян, etc. Теодорик з Бучача Язловецький. Після його смерті в 1456 р. син — староста генеральний подільський Бартош з Бучача Язловецький — продав село за 60 кіп звичних монет (грошей) шляхтичу Александрові (або Олександрові) Ґоворку; 18 вересня 1456 р. в Кам'яці-Подільському суддя землі Подільської Сиґізмунд та підсудок Ян документально засвідчили цей факт[2].

Дідич Андрій Чурило під впливом ксьондза Дамаскина записав бл. 1626 року село домініканцям замість погасити ним свої борги.[3]

Діяли товариства «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа».

Пам'ятки

[ред. | ред. код]

Споруджено братську могилу воїнам РА (9 травня 1965) на сільському кладовищі. При звільненні села в березні 1944 р. полягло 7 радянських воїнів. Пам'ятник — на прямокутному постаменті — пірамідальний обеліск із зіркою вгорі[4].

Встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини (відновлено 1990), насипано символічну могилу Борцям за волю України (1991).

Соціальна сфера

[ред. | ред. код]

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, торгові заклади.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Народилися

[ред. | ред. код]

Проживали

[ред. | ред. код]

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 22 жовтня 2021.
  2. Akta grodzkie i ziemskie… — Lwów, 1873. — T. IV. — S. 164—165.
  3. Barącz S. Pamiątki jazłowieckie. — Lwów : Drukarnia «Zakładu narodwego im. Ossolińskich», 1862. — S. 86. (пол.)
  4. Андрушків Б. Некрополі Тернопільщини, або про що розповідають мовчазні могили. — Тернопіль: Підручники і посібники, 1998. — С. 19.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]