Антонів (Чортківський район)
| село Антонів | |
|---|---|
 Костел
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільський район |
| Район | Чортківський район |
| Громада | Товстенська громада |
| Основні дані | |
| Населення | 332 (на 1.01.2018)[1] |
| Територія | 1.680 км² |
| Густота населення | 241.67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 48544 |
| Телефонний код | +380 3552 |
| Катойконіми | антонівчани |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°52′39″ пн. ш. 25°41′16″ сх. д. / 48.87750° пн. ш. 25.68778° сх. д.Координати: 48°52′39″ пн. ш. 25°41′16″ сх. д. / 48.87750° пн. ш. 25.68778° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
311 м |
| Відстань до обласного центру |
100 км |
| Відстань до районного центру |
22 км |
| Найближча залізнична станція | Товсте |
| Відстань до залізничної станції |
5 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 48630, Україна, Тернопільська обл, Чортківський р-н, смт Товсте, вул. Українська, буд. 84 |
| Карта | |
  Антонів | |
| Мапа | |
| |
|
| |
_%D0%90%D0%BD%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%B2.jpg)
Анто́нів — село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської области. .
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади.[2]
Розташування[ред. | ред. код]
Розташоване на півдні району, за 5 км до центру громади та найближчої залізничної станції Товсте. До села приєднано хутір Колонія, розташований за 0,6 км від села. У 1952 на хуторі — 5 двори, 22 жителів[3].
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить, найімовірніше, від імені Антон[4].
Історія[ред. | ред. код]
Село засноване між 1820 і 1831 роками, належало до громади Свидова, домінії Ягольниця Нова циркулу Чортків Королівства Галичини та Володимирії[5]
Перша письмова згадка — кінець XVIII століття.
За статистикою, у селі 1900 — 797 жителів, 1910 — 843, 1921 — 789 (163 двори), 1931 — 763 жителі (180 дворів).
За Австро-Угорщини і Польщі діяла однокласна школа з польською мовою навчання.
Відомо, що 1902 р. велика земельна власність належала Каролю Лянцкоронському.
Діяли філії «Просвіти», «Лугу», та інших товариств, а також кооператива.
На 01.01.1939 в селі проживало 810 мешканців, з них 550 українців-грекокатоликів, 220 українців-римокатоликів, 20 поляків і 20 євреїв[6].
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 28 жителів села Антонів:
- Дмитро Баглай (нар. 1912),
- Казимир Блюд (нар. 1926),
- Олексій Вавришин (нар. 1909),
- Яків Гаврилюк (нар. 1916),
- Йосип Годецький (нар. 1900),
- Северин Гой (нар. 1926),
- Станіслав Гомула (нар. 1924),
- Іван Задорожний (нар. 1908),
- Андрій Кардинал (нар. 1925),
- Антон Кардинал (нар. 1897),
- Йосип Кардинал (нар. 1927),
- Петро Кардинал (нар. 1921),
- Йосип Катеринюк (нар. 1919),
- Микола Катеринюк (нар. 1904),
- Йосип Когут (нар. 1914),
- Петро Онищук (нар. 1900),
- Омелян Когут (нар. 1910).
В УПА воювали Іван і Мирон Катеринюки та інші жителі.
До 2020 року підпорядковувалося Свидівській сільській раді.
З 17 грудня 2020 року Антонів належить до Товстенської селищної громади.[7]
Релігія[ред. | ред. код]
У селі є костел (1936; недіючий; кам'яний).
- Каплиці
- каплиця (1926);
- капличка Матері Божої (1989; архітектор і забудовник Є. Ракушняк).
Пам'ятки[ред. | ред. код]
;.jpg)
У селі насипано символічну могилу Українським Січовим Стрільцям, на якій встановлено «фігуру» Пресвятої Богородиці.
Споруджено:
- пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1975);
- встановлено
- погруддя Тараса Шевченка (1959; відновлено 2011).
Раніше на кладовищі була споруджена червона зірка на честь комсомольця Антона, який захищав село під час Другої світової війни. Після незалежності зірка була зруйнована.
Соціальна сфера[ред. | ред. код]
Нині працюють загальноосвітня школа I ступеня[8], клуб, бібліотека, ФАП, торговий заклад.
- Школа[9]
Школу в селі Антонові збудовано у 1910 році. Вчителькою була Яніна Сачинська. Після неї вчителювали Д. Горожанська, Жураківська, М. Мирна, Н. Шевчук, А. Драгомирецька, Д. Червоняк.
З 1954 року до 1958 р. школа була семирічною.
З 1958 р. вона знову стала початковою.
Директорами школи були: Ян Гарлінський, М. Старовський, М. Лой, М. Сіраченко, А. Драгоморецька, Л. Ляхович, М. Горожанська (1969—2010), О. Левчук (з 2010 р.).
Населення[ред. | ред. код]
| Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||
| 797 | 843 | 780 | 763 | 345[10] | 332[1] | ||||||||||
Відомі люди[ред. | ред. код]
- Олександра Біркова (нар. 1961) — педагог, краєзнавець, громадська діячка.
- Ярема Кучерявий (1939—2009) — господарник, громадський діяч.
Примітка[ред. | ред. код]
- ↑ а б Відповідь Чортківської РДА на інформаційний запит №01-1026 від 9 липня 2018 року. Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Федечко, М. Антонів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 446. — ISBN 978-966-457-246-7.
- ↑ Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 10.
- ↑ Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965. — с. 18, 345. Архів оригіналу за 12 травня 2021. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 15.
- ↑ Постанова Товстенської ТВК Чортківського району Тернопільської області № 85 від 5 грудня 2020 року
- ↑ Червінська, О. Село живе! // Голос народу. — 2013. — № 11 (15 березня). — С. 5. — (Вісті з глибинки).
- ↑ Лист Чортківської РДА від 22 серпня 2019 року № 1233.
- ↑ Уніят В., Федечко М. Антонів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 446. — ISBN 978-966-457-246-7.
Джерела[ред. | ред. код]
- Уніят, В. Антонів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — 696 с. — ISBN 966-528-197-6.
- Уніят В., Федечко, М. Антонів // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 446. — ISBN 978-966-457-246-7.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Антонів [Архівовано 3 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Антонів [Архівовано 30 червня 2020 у Wayback Machine.] // Замки та храми України.
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |