Слуцькі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Слуцькі — литовсько-руський князівський рід, нащадки слуцького князя Михайла Олельковича, котрий по смерті батька отримав у 1455 році в спадок міста Слуцьк і Копиль. Слуцькі вважалися носіями київської князівської традиції: за Атанасієм Кальнофойським, на лаврських надгробках вони звуться «спадковими панами землі Київської»; за Мацеєм Стрийковським, князь Михайло Глинський прагнув отримати права на Київ шляхом шлюбу з Анастасією Слуцькою. Мали шлюбні зв'язки із князями Острозькими, магнатами Ходкевичами, Радзивіллами; до останніх, із вигасанням Слуцьких на початку XVII ст., перейшли їхні родові маєтності.

Родовід[ред. | ред. код]

Михайло Олелькович (142030 серпня 1481) брат Семеона Олельковича, князь слуцький. В 1481 спільно з князями О. Бєльським та Іваном Гольшанським у відповідь на ліквідацію удільних князівств, насамперед, Київського, організував змову з метою вбити польського короля Казимира IV. Після викриття змови в 1481 році його було страчено у Києві (за іншими даними, у Вільнюсі). Від Михайла Олельковича походив рід князів Слуцьких;

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]