Сліпачук Тетяна Володимирівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сліпачук Тетяна Володимирівна
Сліпачук Тетяна Володимирівна

Нині на посаді
На посаді з5 жовтня 2018
Президент  Порошенко Петро Олексійович
ПопередникОхендовський Михайло Володимирович

Народився25 травня 1968(1968-05-25) (50 років)
м. Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
ОсвітаКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Нагороди
Заслужений юрист України

Сліпачук Тетяна Володимирівна (*25 травня 1968, Київ) — український правознавець, фахівець з міжнародного приватного права та міжнародного арбітражу, кандидат юридичних наук. Заслужений юрист України (2016)[1]. Голова Центральної виборчої комісії України.

Віце-президент Арбітражної комісії Міжнародної асоціації юристів (IBA) у 2010-2012 роках.

Член Української асоціації міжнародного права з 2001 року.

Голова Правління Українського Центру Сприяння Інвестицій і Торгівлі у 2014-2018 роках.

Національний експерт Інституту міжнародної дистрибуції (IDI) в Україні[2].

У 2014 році визначена представником від України до списків Посередників та списків Арбітрів Міжнародного центру по врегулюванню інвестиційних спорів[3].

За заслуги в розвитку третейського розгляду нагороджена Почесним знаком Міністерства юстиції України (2009 рік).

Життєпис[ред. | ред. код]

Вищу юридичну освіту здобула в Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка.

1990 рік – асистент кафедри господарського права Київського державного університету імені Тараса Шевченка;

1992 – 1993 роки – член Науково-дослідницької групи з розробки проекту Господарського кодексу України;

1994 – 2004 роки – відповідальний секретар, генеральний секретар Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України;

1999 – 2001 роки – член Експертної групи Європейської економічної комісії ООН з Женевської  конвенції 1961 року;

2004 – 2015 роки – провідний науковий співробітник Науково-дослідного інституту приватного права і підприємництва Академії правових наук України;

2004 – 2011 роки – юрист, радник, старший радник, партнер практик міжнародного арбітражу та міжнародної торгівлі Адвокатського об'єднання "Василь Кісіль і партнери" (м. Київ);[4]

2007 рік – адвокат Київської колегії адвокатів;

2008 – 2011 роки – заступник голови Третейської палати України;

2012 – 2016 роки – президент Української арбітражної асоціації, представляла інтереси клієнтів у понад сотні міжнародних арбітражних проваджень.[4]

2011 – 2018 роки – партнер юридичної фірми "Саєнко Харенко" (м. Київ).[5]

Брала участь у розгляді понад 370 спорів як одноосібний арбітр, арбітр, призначений стороною, чи голова складу арбітрів в арбітражних провадженнях за регламентами різних арбітражних інституцій світу.

В якості експерта з українського права брала участь в міжнародних арбітражних розглядах та іноземних судових провадженнях. Має значний досвід у розробці та підготовці законопроектів.

Вільно володіє англійською та російською мовами.

Статки[ред. | ред. код]

Станом на 8 лютого 2018 року (е-декларація) володіла і мала доходи у 2017 році:[5]

  • земельна ділянка у Києві 1000 м2;
  • садовий (дачний) будинок 285,10 м2;
  • квартира у Києві 79,20 м2;
  • BMW 640D (2016 року випуску, вартість нового 1600000 грн);
  • Mercedes-Benz G 500 (2012 року випуску);
  • заробітна плата в розмірі 2 134 794 грн в ТОВ Саєнко Харенко;
  • гонорари в Білоруській торгово-промисловій палаті 923 992 грн;
  • рахунки в Укрексімбанку і Авалі та готівка на загальну суму близько 18 млн грн в гривнях, доларах, фунтах, євро і рублях.

Наукові праці та публікації[ред. | ред. код]

Авторка понад 125 монографічних досліджень та статей з цивільного, господарського, міжнародного приватного права та міжнародного комерційного арбітражу. З них понад 30 англійською мовою.

Центральна виборча комісія[ред. | ред. код]

5 жовтня 2018 року обрана Головою Центральної виборчої комісії України.[6]


Попередник:
Михайло Охендовський
2013-2018
Emblem of the Central Election Commission of Ukraine.png
Голова Центральної виборчої комісії України

З 5 жовтня 2018 року
Наступник:
Нині на посаді


Наукове звання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]