Ємець Іван Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Іван Григорович Ємець
Народився 7 січня 1935(1935-01-07) (84 роки)
село Корогод Чорнобильського району
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність юрист
Знання мов російська
Посада голова Центральної виборчої комісії
Наступник Рябець Михайло Михайлович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «Ветеран праці»
Медаль «У пам'ять 1500-річчя Києва»
Заслужений юрист України

Іва́н Григо́рович Є́мець (нар. 7 січня 1935) — заслужений юрист України (1994), голова Центральної виборчої комісії у 1993-1997 роках.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 7 січня 1935 року в селі Корогод Чорнобильського району Київської області.

Закінчив Київський університет імені Тараса Шевченка, юридичний факультет (1955–1960).

У 1960–1962 роках — слідчий прокуратури Залізничного району м. Києва.

У 1962–1963 роках — старший слідчий прокуратури м. Києва.

У 1963–1969 роках — прокурор Залізничного району м. Києва.

У 1969–1971 роках — інструктор відділу адміністративних органів Київського МК КПУ.

З 02.1971 — начальник відділу з правової роботи у народному господарстві, з 1978 — начальник управління господарського законодавства, з 08.1990 — 1-й заступник міністра юстиції УРСР.

З 06.1991 — заступник Державного секретаря КМ України, 05.1992-09.1993 — заступник Міністра КМ України.

З листопада 1993 по листопад 1997 року — голова Центральної виборчої комісії з виборів народних депутатів і Президента України.

У 1997–1999 роках — радник прем'єр-міністра України.

Член Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України (з 1992). Член редколеґії журналу «Право України» (1991-1994).

Обирався депутатом Залізничної райради м. Києва (1964-1973) та Київської міськради (1971-1973).

Нагороди та почесні звання[ред. | ред. код]

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор (співавтор) понад 80 друкованих праць, співавтор «Юридичного словника» (1969). Співавтор «Автоматизованої системи „Вибори“» (1997).

Родина[ред. | ред. код]

Дружина — Світлана Ростиславівна (1939), заслужений лікар України. Син Ігор (1963), юрист. Дочка Наталія (1972), юрист.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]