Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці
Кіровоградський Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці
48°30′14″ пн. ш. 32°15′39″ сх. д. / 48.50389° пн. ш. 32.26083° сх. д. / 48.50389; 32.26083
Тип спорудикафедральний собор[d]
РозташуванняУкраїна УкраїнаКропивницький
Початок будівництва1805
Кінець будівництва1812
Будівельна системацегла
Стильнеокласицизм
НалежністьУПЦ МП
ЄпархіяКіровоградська єпархія УПЦ МП
Станпам'ятка архітектури національного значення України
Адресам. Кропивницький, вулиця Велика Перспективна, 74
ЕпонімРіздво Пресвятої Богородиці
Вебсайтk-sobor.church.ua
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький). Карта розташування: Україна
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький)
Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці (Кропивницький) (Україна)
Мапа
CMNS: Собор на честь Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці (Грецька церква) — православний (УПЦ МП) кафедральний собор у місті Кропивницькому. Єдина християнська церква міста, яка не була закрита протягом радянської доби.

Загальна інформація

[ред. | ред. код]

Кропивницький кафедральний Собор є єдиним не лише православним, але і взагалі єдиним храмом міста, який за всю за всю історію жодного разу не припиняв своєї діяльності.

Кафедральний собор Свято-Різдва Пресвятої Богородиці розташований у середмісті Кропивницького за адресою: вул. Велика Перспективна, буд. 74, Кропивницький—25006, Україна.

Первісно храм було витримано у стилі класицизму.

У Кафедральному соборі зберігаються мощі святих Києво-Печерської лаври та мощі інших святих.

Для молитовного поклоніння у храмі є ікони XVII століття. Біля стін собору прийняли вічний спочинок багато визначних людей різних часів, серед них і єдиний син російського полководця Михайла Кутузова[1].

Історія

[ред. | ред. код]

Храм засновано 1757 року греками-переселенцями на честь Володимирської ікони Божої матері. Грецькі купці ще в 1-й половині XVIII століття заснували біля фортечних укріплень на березі Інгулу грецьку слободу трохи нижче за Єлисаветинську фортецю і заклали недалеко від ярмаркового майдану (на місці якої зараз знаходиться СДЮШОР «Надія») свій дерев'яний храм, освячений 25 вересня 1766 року в пам'ять царя Костянтина.

У 1812 році (на честь перемоги над Наполеоном) на його місці стояв новий кам'яний православний храм з трьома престолами: головний — Володимирської ікони Божої Матері, решта — Св. Іоана Предтечи і Св. великомучениці Катерини. Першим священиком храмі був Платон Кулчевський[2]. Тоді ж зведено й триярусну дзвіницю. Са́ме сюди, а точніше в два будинки, поставлених разом з дзвіницею на території храму трохи згодом, був перенесений з фортеці архів Свято-троїцкого храму (зараз в цих будівлях розміщується Єпархіальне управління).

У 1898 році споруду храму суттєво добудували, збільшили його площу майже вдвічі.

Кафедральний собор — єдиний храм у місті, який не було закрито радянським комуністичним режимом; навіть у роки німецько-фашистської окупації під час Другої Світової війни тут проводились богослужіння відродженої УАПЦ.

По звільненні Кіровограда 1944 року, після руйнування міського Успенського храму, Собор був переведений в храм Володимирської ікони Божої матері, а головний престол нового Собору перейменований і присвячений святу Різдва Пресвятої Богородиці.

У 1985 році під керівництвом єпископа Кіровоградського і Миколаївського Севастіана здійснено внутрішній розпис собору, позолоту іконостасу та Святих Апостолів Євангелістів.

Наприкінці 1990 — на початку 2000-х рр. у Кафедральному соборі Свято-Різдва Пресвятої Богородиці в Кіровограді проведено реставраційні роботи.

2001 року при соборі відкрито благодійний фонд «Самарянин».

Світлини

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. Свято-Різдва Пресвятої Богородиці Кіровоградський Кафедральний собор // Місто і люди. Єлисаветград — Кіровоград, 1754—2004. Ілюстрована енциклопедія., Кіровоград: , «Імекс-ЛТД», 2004, стор. 295
  2. Згрівець Ірина Історія храмів Кропивницького [Архівовано 8 серпня 2009 у Wayback Machine.] на Кропивницький, міській інформаційний сайт [Архівовано 9 лютого 2009 у Wayback Machine.]

Джерела і посилання

[ред. | ред. код]