Согорів Горішній

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Согорів Горішній
пол. Srogów Górny

Координати 49°36′ пн. ш. 22°08′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 22.133° сх. д. / 49.600; 22.133Координати: 49°36′ пн. ш. 22°08′ сх. д. / 49.600° пн. ш. 22.133° сх. д. / 49.600; 22.133

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Сянік
Перша згадка 1361
Населення 542 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-507
Автомобільний код RSA
SIMC 0359652
OSM 3010804 ·R (Гміна Сянік)
Согорів Горішній. Карта розташування: Польща
Согорів Горішній
Согорів Горішній
Согорів Горішній (Польща)
Согорів Горішній. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Согорів Горішній
Согорів Горішній
Согорів Горішній (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Согорів Горішній (пол. Srogów Górny) — лемківське село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 542 особи (2011[1]).

Історія[ред. | ред. код]

У 1361 р. село стало власністю Балів.

Село знаходилось у воєводствах Руському (з 1336 до 1772), Львівському (1919-1939). Розташоване на українській етнічній території Лемківщини.

У 1890 році село нараховувало 131 будинок і 699 мешканців (467 греко-католиків, 109 римокатоликів і 23 юдеї).

На 1 січня 1939-го в селі з 630 жителів було 460 українців і 170 поляків[2]. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства.

До 1945 р. українці села належали до парафії Юрівці Сяніцького деканату УГКЦ. В 1936 р. в селі були 468 греко-католиків.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 265 52 183 30
Жінки 277 65 141 71
Разом 542 117 324 101

Примітки[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Согорів Горішній

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 75.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 

Посилання[ред. | ред. код]