Пакошівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Pakoszowka church.jpg

Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді, в гміні Сянік Сяноцького повіту в Підкарпатському воєводстві Польщі.

Історія[ред.ред. код]

Пакошівка, місцевий цвинтар

Землі Пакошівки були заселені вже за давних руських князів. Тоді були вже сусідні села Ялин (якого пізніше одна часть звалась Руський Ялин у відрізненні колоністів німецьких — Ялин Німецький Тевтонський.), Каспарівці, Согорів, Юрівці. 1370 р. Казимир надає город Ряшів з цілим його округом в руській землі положенім (ліс!) зі всіми селами, свободами тощо якомусь Пакославові та його нащадкам.

Пакошівка лежить під горою «Ворочень», по польськи "Wrocien ". (Оповідають, що там жив лікар Вороч зі жінкою). Один вершок на Ворочні називається «Патрія». З-під Ворочня витікають лісничі води, джерела . Слово «Вороч» правдоподібно зукраїнізоване старословянське «врач». Також між Пакошівкою та Костарівцями зі Страхотиною є потік і пасовисько «Русави», що вказувало би на укр. походження. Легенда каже, що на тім місці колись було місто Русави, яке запалося під воду.

Згадується 1390 р. (Akta grodzkie I ziemelne) «Pakossins de Pakoszowka. Від імени дідича „Пакоша“ назване село. Називають його Pakossins, Pankossins. Пакош імя походить від імени словянського Пакослав (Пак значить сильний, той сам пень що в церковно-словянській мові „паки“). Певне належав до тих панів, що прийшли на наші землі по Королі Казимирі. Ті землі тоді називали документи loca deserta — пусті (опустошені місця — землі). Може був поляком, а може з Мадярщини, на що могло би вказувати закінчення імени на „ош“. Тоді з Мадярщини в тих сторонах поселились два брати Петро і Павло, що дали роди Балів (Балигород) Дуденовских, Юріївських. Син того Пакоша називається вже Пакошович Микола, внуки називаються вже Пакошевські.

В 14 ст. в Пакошівці були такі імена зглядно назвиська мешканців селян: 1) Гринь 2) Кліш 3) Мал 4) Ордин 5) Пах. Гринь — імя, що тоді може було і назвиськом, українське. Імена Григорії і досі часті в Пакошівці. Назвисько Кліш і досі є в сусідних селах, наприклад в Дубрівці. Мал — назвисько дотепер є у сусіднім Ялині, але здрібніле Малик. Мал — старославянське, українське назвисько. Назвисько „Ордин“ вказує на походження від якоїсь орди, кочівничих племен, що поселені князями біля міст городів. Були післанцями, зв'язківцями. Їх пізніше звали ординець. Піх (пъхъ) давне укр. слово означало, що його власник робив „пішу“ паньщину, не мав „тягла“. То назвисько заховалось у Пакошівці понад 500 літ по сьогодні. Сьогодні його нащадки пишуться „Пішик“ здрібніло, як і Малик. Деінде заховалось то назвисько в первісній своїй формі „Піх“.

1390 р. згадується Пакослава (Pakossins) Пакоша з Пакошівки — земського суддю Сяніцької землі. Дуже правдоподібно, що це є той сам Пакослав, що йому ці землі надав Казимир.»

Видатні особистості[ред.ред. код]

Релігійні діячі[ред.ред. код]

Письменники і поети[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]

  • Історія Лемківщини (Юліян Тарнович)т. 5 [1]]
  • Блаж. священномученик Йосафат Коциловський, ЧСВВ, єпископ Перемишльський [2]
  • Місія Постуляційний Центр беатифікації УГКЦ [3]
  • Пакошівка (пол. Pakoszówka) — село в середньому Бескиді [4]
  • Ukrainiec w Polsce — Włodzimierz Marczak.txt [5] ISBN 83-909787-6-8 (пол.)
  • http://view-through-ages.webnode.com.ua/rss/all.xml
  • Бадяк Володимир. Наш владика: Життя та посмертні митарства перемишльського єпископа Йосафата Коциловського / Суспільно- культурне товариство Надсяння. — Л. : Вид-во Отців Василіян Місіонер, 2000. — 110с. : іл. — ISBN 966-02-1757-9.


Польща Це незавершена стаття з географії Польщі.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.