Сонцеве (Старобешівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Jump to navigation Jump to search
село Сонцеве
Країна Україна Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Старобешівський
Рада/громада Сонцевська сільська рада
Код КОАТУУ 1424587501
Облікова картка Сонцеве 
Основні дані
Засноване 1878
Населення 985
Поштовий індекс 87262
Телефонний код +380 6253
Географічні дані
Географічні координати 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. / 47.54278; 38.03028Координати: 47°32′34″ пн. ш. 38°01′49″ сх. д. / 47.54278° пн. ш. 38.03028° сх. д. / 47.54278; 38.03028
Середня висота
над рівнем моря
129 м
Відстань до
обласного центру
70,2 км
Відстань до
районного центру
30,4 км
Найближча залізнична станція Каракуба
Відстань до
залізничної станції
22,4 км
Місцева влада
Адреса ради 87262, Донецька обл., Старобешівський р-н, с. Сонцеве, пл. Леніна, 61, тел. 43-3-21
Сільський голова Ротто Сергій Іванович
Карта
Сонцеве. Карта розташування: Україна
Сонцеве
Сонцеве
Сонцеве. Карта розташування: Донецька область
Сонцеве
Сонцеве
Locator Dot2.gif
Розташування села Сонцеве

Со́нцеве — село в Україні, у Старобешівському районі Донецької області. Населення становить 985 осіб.

Загальні відомості[ред.ред. код]

Відстань до райцентру становить близько 30 км і проходить автошляхом Т 0508.

Землі села межують із територією с. Староласпа Бойківського району Донецької області.

Із 2014 р. внесено до переліку населених пунктів на Сході України, на яких тимчасово не діє українська влада.

Історія[ред.ред. код]

Наприкінці ХIХ століття (70-90 роки) з Катеринославської та Херсонської губерній на територію району переселяються меноніти, послідовники голландського проповідника Сімонса Менно. До їх числа входили не тільки німці, а й фламандці. Віруючі цього протестантського штибу відмовлялися брати в руки зброю і служити в армії, а так як у Німеччині того періоду йшли безперервні війни і місцеві князі мали практику продавати селян у солдати, меноніти тікали в Росію, де були не тільки вільні землі, а й зобов'язання уряду звільнити переселенців від військової повинності на сто років.

У 1878 році була створена німецька колонія з двох хуторів — Фельзенбах (Кам'яний струмок) і Фельзенталь (Кам'яна долина), які, об'єднавшись, взяли найменування Фельзенталь, перейменована в 1915 році в село Солнцеве, за іменем багатого власника місцевих ремонтних майстерень Солнцева. Це було велике село, де до 1918 року проживало 200 осіб, які володіли 1800 десятин землі[1].

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису 2001 року населення села становило 985 осіб, із них 17,77 % зазначили рідною мову українську, 80,51 % — російську та 0,2 % — білоруську мову[2].

Відомі люди[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дынгес А. А. Здесь была каменная долина. Старобешево. Газета «Новая Жизнь» 17 декабря 2003.
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область

Посилання[ред.ред. код]