Будо-Бобриця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Будо-Бобриця
Bubo bobr gerb.png Bubo bobr prapor.png
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район/міськрада Ємільчинський
Рада/громада Будо-Бобрицька сільська рада
Код КОАТУУ 1821781401
Основні дані
Населення 140
Площа 1,54 км²
Густота населення 90,91 осіб/км²
Поштовий індекс 11263
Телефонний код +380 4149
Географічні дані
Географічні координати 50°37′58″ пн. ш. 28°10′51″ сх. д. / 50.63278° пн. ш. 28.18083° сх. д. / 50.63278; 28.18083Координати: 50°37′58″ пн. ш. 28°10′51″ сх. д. / 50.63278° пн. ш. 28.18083° сх. д. / 50.63278; 28.18083
Середня висота
над рівнем моря
230 м
Місцева влада
Адреса ради 11263, Житомирська обл., Ємільчинський р-н, с.Будо-Бобриця , тел. 79-6-53
Карта
Будо-Бобриця. Карта розташування: Україна
Будо-Бобриця
Будо-Бобриця
Будо-Бобриця. Карта розташування: Житомирська область
Будо-Бобриця
Будо-Бобриця
Мапа

CMNS: Будо-Бобриця на Вікісховищі

Бу́до-Бо́бриця [1]село в Україні, в Ємільчинському районі Житомирської області. Населення становить 140 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село межує з населеними пунктами. На північному заході з Антонівою, на сході з Ставками, на південному сході з Ужівкою, на південному заході з Ясною Поляною, на заході з Сорочнем, на північному заході з Гутою-Бобрицькою.

На південному сході села бере початок річка Латовня.

Історія[ред. | ред. код]

Попередня назва Бобрицька Буда — колонія Барашівської волості Житомирського повіту Волинської губернії. відстань від повітовго міста 64 версти, від волості 12 верст. Дворів 47. мешканців 319[2].

В період сталінських репресій в 30-і роки минулого століття органами НКВС безпідставно було заарештовано та позбавлено волі на різні терміни 29 мешканців села, з яких 16 чол. розстріляно. Нині всі постраждалі від тоталітарного режиму реабілітовані і їхні імена відомі.

Баєр Евальд Людвігович, Вегнер Едуард Богуславович, Вегнер Райнгольд Юліусович, Везнер август Матвійович, Везнер іван Якович, Ветлянд Адольф Генріхович, Візе Рудольф Фрідріхович, Вольський Антон Феліксович, Вольський Павло Антонович, Гайзе феофіл Християнович, Гемпік Ріхард Августович, Грамс Еміль Рудольфович, Грамс Роберт Рудольфович, Дієр Ернст Мартинович, Доберштейн Райнгольд Йоганович, Дуздель Ольга Фрідріхівна, Забродський Франц казимирович, Карпенко Роман Ісакович, Крейтер Еміль Густавович, Лисюк Арсен Антонович, Лисюк Михайло антонович, Локштет Юліус Михайлович, Мільке Генріх Людвігович. Нейман Густав Іванович, Пауль Давид Християнович, Пивоцький Адам Йосипович, Полінський Самуїл, Самуїлович, Свінцицька Броніслава Іванівна, Шмідт Яків Якович.[3]

Символіка[ред. | ред. код]

Затверджена 18 квітня 2013 р. рiшенням № 159 XXII сесії сільської ради VI скликання.

Герб[ред. | ред. код]

Щит понижено перетятий. На верхньому лазуровому полі золотий бобер, супроводжуваний угорі чотирма золотими п'ятикутними зірками в балку. На нижньому зеленому полі золоте колосся жита та листки і жолуді дуба. Щит обрамований золотим декоративним картушем і увiнчаний золотою сільською короною.

Бобер символізує походження назви села Будо-Бобриця. Чотири зірки символізують чотири населені пункти, які входять до складу територіальної громади — села Антонівка, Будо-Бобриця, Гута-Бобрицька, Сорочень. Золоте колосся жита символізуе розвинуте сільське господарство, а листки і жолуді дуба вказують на лісові масиви, які оточують села.

Прапор[ред. | ред. код]

Квадратне полотнище поділене горизонтально на дві частини (2:1) — білу і зелену. Білий символізує благородство місцевих жителів та їх предків; зелений — Полісся: ліси, поля, луки.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Довідник. — Житомир: Волинь, 2007—620 с. -  ISBN 966—690 –090 — 4

Посилання[ред. | ред. код]