Союз ТМ-16
| Союз ТМ-16 | |||||
|---|---|---|---|---|---|
 | |||||
| Космічний корабель | Союз ТМ-16 | ||||
| Тип космічного корабля | Союз ТМ (7К-СТМ) індекс ГРАУ 11Ф732 | ||||
| Екіпаж | 2 під час запуску, 3 - під час повернення | ||||
| Позивний | «Вулкан» | ||||
| Ракета-носій | Союз-У2 | ||||
| Місце запуску | Байконур, майданчик 1 | ||||
| Дата запуску | 24 січня 1993 о 05:58:05 UTC | ||||
| Місце посадки | 140 км від м. Жезказган | ||||
| Тривалість польоту | 179 дні 43 хвилини 45 секунд | ||||
| Кількість обертів | 2793 | ||||
| Апогей | 394 км | ||||
| Перигей | 393 км | ||||
| Орбітальний період | 92,4 хвилини | ||||
| Нахил орбіти | 51,6° градусів | ||||
| стикування | |||||
| Стикувальний вузол | Крістал | ||||
| Дата стикування | 26 січня 1993 07:31:17 UTC | ||||
| Дата відстикування | 22 липня 1993 03:00:30 UTC | ||||
| Пов'язані місії | |||||
| |||||
Союз ТМ-16 — російський пілотований космічний корабель (КК) серії «Союз ТМ», типу 7К-СТМ, індекс ГРАУ 11Ф732. Серійний номер 65. Міжнародні реєстраційні номери: NSSDC ID: 1993-005A; NORAD ID: 22319.
П'ятнадцятий пілотований політ корабля серії «Союз-ТМ» до орбітальної станції Мир. 16-й пілотований політ до орбітальної станції «Мир», 153-й пілотований політ, 150-й орбітальний політ.
Корабель замінив Союз ТМ-15.
Екіпаж[ред. | ред. код]
На старті[ред. | ред. код]
Командир Манаков Геннадій Михайлович; (2й політ);- Бортінженер Поліщук Олександр Федорович; (1й політ);
При посадці[ред. | ред. код]
- Командир Манаков Геннадій Михайлович; (2й політ);
- Бортінженер Поліщук Олександр Федорович; (1й політ);
Космонавт-дослідник Жан-П'єр Еніре. (1й політ);
Опис польоту[ред. | ред. код]
«Союз ТМ-16» був першим і досі єдиним кораблем Союз, який був оснащений нестандартною системою стикування і пристикованим не до основного модулю станції «Мир», або модулю ««Квант». На кораблі вперше була застосована система стикування АПАС-89 (89 означає рік розробки), яка являла собою поліпшений варіант системи АПАС-75 (яку застосовували під час місій «Союз-Аполлон»). Ця система, на відміну від попередніх, дозволяла будь-якому кораблю грати як активну, так і пасивну роль при стикуванні. Ця система була розроблена для забезпечення стикування космічного корабля «Буран» до орбітальної станції «Мир». З цією метою на модулі «Кристал» була встановлена така ж система. Також подібною системою повинні були оснащуватися кораблі серії Союз-ТМ з тим, щоб служити в ролі рятувальних кораблів при випробувальних пілотованих польотах системи «Буран». Такий Союз-ТМ мав перебувати на Землі в стані готовності і при необхідності стартувати з одним космонавтом на борту з метою забрати астронавтів з «Бурана» і доставити їх на «Мир» або на Землю.
Після припинення у 1992 році програми «Буран» єдиний побудований «Союз» з такою системою стикування був використаний для доставки основного екіпажу на станцію «Мир». «Союз ТМ-16» був пристикований до модуля «Кристал». Згодом система АПАС-89 застосовувалася в програмі «Мир-Шаттл», в деяких модулях МКС і стикувальній системі Шаттлів для стикування з МКС.
Ще однією особливістю даної місії був експеримент «Знамя» з розгортання 20-метрового рефлектора Сонця, що був доставлений кораблем «Прогрес М-15». За допомогою цього рефлектора планувалося вивчити можливість застосування таких відбивачів для освітлення великих наземних будівництв з космосу. Експеримент виявився невдалим — повністю розгорнути відбивач не вдалося.
Наукова програма експедиції складалася з астрофізичних, матеріалознавчих, біологічних, медичних і технологічних експериментів. Крім цього, були проведені 140 спостережень Землі. При цьому робилися прогнозування врожаю, пошук корисних копалин, спостереження вулканічної активності в інфрачервоному діапазоні і спостереження за нерестовими місцями деяких видів риб. Під час експедиції здійснювалися вимірювання космічного випромінювання, спостереження зірок в УФ діапазоні, дослідження верхніх шарів атмосфери (в тому числі за концентрацією озону). Були проведені пошуки міжпланетних пилових хмар, рентгенівських джерел і важких елементів в нашій галактиці. Вивчалася поведінка і можливості застосування розплавлених металів в невагомості. Особливо досліджувалася поведінка процесів плавлення і змішування в присутності електростатичних і магнітних полів. Крім цього, вимірювалася ступінь опромінення всередині станції і випробування теплозахисних барвників.
Під час двох виходів у відкритий космос 14 квітня і 18 червня було підготовлено переміщення двох сонячних батарей з модуля «Кристал» на модуль «Квант». З цією метою був прокладений кабель і встановлений прилад позиціонування сонячних панелей. Також станцію було обстежено на зовнішні пошкодження і була полагоджена антена зв'язку.
Провіант і витратні матеріали доставлялися транспортними кораблями «Прогрес М-16», «М-17» і «М-18».
Див. також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Союз ТМ-16 Енциклопедія астронавтики(англ.)
- Союз ТМ-16 Космічна енциклопедія(англ.)
- Союз ТМ-16 Факти про політ(англ.)
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
_drawing.png)
| |||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||
