Союз МС-10

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Союз МС-10
Емблема
Soyuz-MS-10-Mission-Patch.png
Польотні дані корабля
Назва корабля Союз МС-10
Ракета-носій Союз-ФГ
Стартовий майданчик Росія Байконур СП-1[1]
Запуск 11 жовтня 2018
Польотні дані екіпажу
Членів екіпажу 2
Фотографія екіпажу
Тайлер Хейг і Олексій Овчинін

Тайлер Хейг і Олексій Овчинін

Пов'язані експедиції
Попередня Наступна
Союз МС-09 Союз МС-11

«Союз МС-10» — здійснений 11 жовтня 2018 року запуск корабля з двома космонавтами на борту, під час якого було заплановано доставити їх до міжнародної космічної станції для участі в експедиції МКС-57/ 58. Під час зльоту сталася аварія, капсула з космонавтами екстрено повернулася на Землю. Це був 137-й пілотований політ корабля «Союз», перший політ котрого відбувся в 1967 році.

Екіпаж[ред. | ред. код]

Спочатку було заплановано, що екіпаж старту буде складатися з 3 космонавтів. Проте згодом було прийнято рішення, що на борту корабля до МКС полетять двоє космонавтів, а екіпаж посадки буде складатися з трьох осіб — до екіпажу приєднається космонавт із ОАЕ Хазза ель Мансоурі, який прилетить до МКС на 10 днів на кораблі Союз МС-12. На місце третього члена екіпажу в Союзі було розміщено контейнер із вантажем.

Основний екіпаж старту[ред. | ред. код]

Дублери[ред. | ред. код]

Екіпаж посадки[ред. | ред. код]

Запуск та аварія[ред. | ред. код]

Запуск здійснено 11 жовтня 2018 року о 08:40 (UTC) з космодрому «Байконур». На 119-й секунді після старту при відділенні бічних блоків першого ступеня від центрального блоку другого ступеня ракети-носія відбулося аварійне вимкнення двигунів другого ступеня ракети. Спрацювала система аварійного порятунку — корабель відокремився від ракети, розділився на відсіки, потім спрацював аварійний парашут. Спускна капсула разом із членами екіпажу здійснила екстрене приземлення на території Казахстану за 402 км від місця старту та 25 км від м. Жезказган.[2][3] Під час балістичного спуску космонавти відчули перевантаження до 6,7 g. Вони залишились живі і не отримали значних ушкоджень. Невдовзі до місця приземлення прибули рятувальники, які доставили космонавтів спочатку до м. Жезказган, потім — до Байконуру, де вони зустрілися зі своїми сім'ями.

Розслідування[ред. | ред. код]

Для розслідування причин аварії було створено комісію, яка офіційно повідомила про результати 1 листопада. Було визнано, що причною аварії стало позаштатне відділення одного з бічних блоків (блок «Д»), який ударив носовою частиною центральний блок (блок «А») в районі паливного баку, що призвело до його розгерметизації та, як наслідок, до втрати стабілізації ракети. Причиною позаштатного відділення стала кришка сопла відводу окисника боку «Д», яка не відкрилася через деформацію штока датчика контакту розділення (вигин на 6˚45‘). Деформація була допущена під час збирання ракети на космодромі Байконур, тому причина аварії носить експлуатаційний характер.[4].

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. СП-1  (Стартовая Площадка) — стартовий майданчик № 1.
  2. Екіпаж корабля «Союз», запущеного з Байконура, зміг приземлитися після аварії. Радіо Свобода. 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. 
  3. Російські ЗМІ з'ясували можливу причину аварії ракети «Союз». Укрінформ. 11 жовтня 2018. Процитовано 11 жовтня 2018. 
  4. Роскосмос. Пресс-конференция по результатам работы Госкомиссии по определению причин нештатной ситуации, произошедшей 11 октября 2018 года. Роскосмос. 01.11.2018. Процитовано 01.11.2018. (рос.)