Спаський Борис Васильович
| Борис Спаський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | фр. Boris Spasskiy | |||
 | ||||
| Країна |
 СРСР /  Франція /  Росія | |||
| Народження |
30 січня 1937 (86 років) Ленінград | |||
| Титул |
Десятий чемпіон світу з шахів в 1969-1972 рр. Гросмейстер | |||
| Піковий рейтинг |
2690 (1971)[1] | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
Бори́с Васи́льович Спа́ський (рос. Борис Васильевич Спасский, * 30 січня 1937, Ленінград) — радянський і французький шахіст. Десятий чемпіон світу з шахів (1969—1972). 2-разовий чемпіон СРСР, шестиразовий переможець Шахових олімпіад. Міжнародний гросмейстер (1955), заслужений майстер спорту СРСР (1965).
Кар'єра[ред. | ред. код]
У шахи грав з 5 років. Вихованець Ленінградського палацу піонерів. У 10-річному віці здобув I категорію, 1948 року виграв першість товариства «Трудові резерви» серед дорослих. У 1952 році посів 2 місце в чемпіонаті Ленінграда.
На міжнародній арені дебютував 1953 року в турнірі в Бухаресті, де поділив 4-6 місця, здобувши титул міжнародного майстра. У чемпіонаті СРСР 1955 року 18-літній шахіст поділив 3-6 місця з Михайлом Ботвинником, Тиграном Петросяном та Георгієм Ілівицьким. Того ж року виграв чемпіонат світу серед юнаків в Антверпені і посів 7-9 місця в міжзональному турнірі в Ґетеборзі, що дозволило потрапити до турніру претендентів 1956, де виступив на високому рівні, фінішувавши на 3-7 позиціях. У чемпіонаті СРСР 1956 поділив 1-3 місця з Юрієм Авербахом і Марком Таймановим, але в додатковому матчі став третім, у 1959 — поділив 2-3 місця в чемпіонаті СРСР.
Чемпіон СРСР 1961, поділив 1-3 місця 1963 року (другий у додатковому матч-турнірі). У 1964 році виграв міжзональний турнір і потрапив до матчів претендентів, де переміг Пауля Кереса, Юхима Геллера й Михайла Таля, але в матчі за титул чемпіона світу поступився Тигранові Петросяну з мінімальним рахунком — 11,5:12,5 (+3 -4 =17).
У наступному циклі став чемпіоном світу — переміг у матчах претендентів Юхима Геллера, Бента Ларсена та Віктора Корчного й чемпіона Тиграна Петросяна.
У 1972 році поступився титулом чемпіона світу Боббі Фішерові з рахунком 8,5:12,5.
У складі збірної СРСР грав на 7 шахових олімпіадах, також неодноразово виступав на олімпіадах за Францію.
У 1976 році переїхав до Парижа після одруження з француженкою. Продовжував бути громадянином СРСР до 1984 року.
Зміни рейтингу[ред. | ред. код]
|
Посилання[ред. | ред. код]
 |
Вікіцитати містять висловлювання від або про: Спаський Борис Васильович |
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Спаський Борис Васильович |
- Партії на chessgames.com [Архівовано 18 березня 2013 у WebCite]
- W. Litmanowicz, J. Giżycki, Szachy od A do Z, Warszawa, Sport i Turystyka, 1987, tom 2, ss. 1130—1132
- Шахматы: Энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990. — С. 376—377
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Рейтинги найсильніших шахістів (1970-1997) [Архівовано 2009-11-26 у Wayback Machine.](англ.)
- ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
| Чемпіони світу з шахів | ||
|---|---|---|
| До 1993 | ||
  | ||
| 1993–2006 | ||
| За версією ФІДЕ | За версією ПША | |
| Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов | Гаррі Каспаров | Володимир Крамник | |
| Після 2006 | ||
| Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен | Дін Ліжень | ||
- Народились 30 січня
- Народились 1937
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені Почесною грамотою Президента Російської Федерації
- Заслужені майстри спорту СРСР
- Чемпіони світу з шахів
- Шахові гросмейстери
- Радянські шахісти
- Французькі шахісти
- Радянські чемпіони світу
- Уродженці Санкт-Петербурга