Дін Ліжень

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дін Ліжень
Оригінал імені кит. 丁立人
2018 рік
2018 рік
Країна КНР КНР
Народження 24 жовтня 1992(1992-10-24) (29 років)
Веньчжоу, Китай
Титул Гросмейстер (2009)
Рейтинг ФІДЕ 2791 (№ 3 у рейтингу ФІДЕ у квітні 2020 року)
Піковий
рейтинг
2816 (4-те місце, листопад 2018 року) — 3-тє місце (2812, лютий 2019 року)

Дін Ліжень (кит.: 丁立人; піньїнь: Dīng Lìrén; народився 24 жовтня 1992(19921024) року в Веньчжоу, Китай)  — китайський шахіст, гросмейстер (2009). Триразовий чемпіон Китаю з шахів 2009, 2011 та 2012 років. Переможець Grand Chess Tour 2019 року, Сент-Луїс 2018.

У складі збірної Китаю переможець шахових олімпіад 2014 та 2018 років, а також командного чемпіонату світу 2015 року.

Перший китайський гравець за історію, який зіграв у Турнірі претендентів та здобув рейтинг ФІДЕ 2800.

Його рейтинг станом на квітень 2020 року — 2791 (3-тє місце у світі, 1-ше — в Китаї).

Кар'єра[ред. | ред. код]

У шахи розпочав грати в віці 4 років.[1]
У 2002 році з результатом 9,5 очок з 11 можливих посів 2 місце на чемпіонаті світу серед юнаків віком до 10 років, поступившись на тай-брейку азербайджанцю Ельтаджу Сафарлі .[2]
У 2004 році Дін Ліжень набравши 9,5 очок з 11 можливих посів 2 місце на чемпіонаті світу серед юнаків віком до 12 років.[3]
У 2009 році в віці 16 років з результатом 8,5 очок з 11 можливих (+6-0=5) Дін Ліжень став наймолодшим переможцем чемпіонату Китаю. Турнірний перфоменс Ліженя склав 2812 очко.[4]
У 2011 році в віці 18 років вдруге переміг в чемпіонаті Китаю з результатом 9 з 11 можливих очок (+7-0=4). Його турнірний перфоменс склав 2867 очок.[5][6]
у 2012 році Дін Ліжень з результатом 8 очок з 11 можливих (+5-0=6) втретє став переможцем чемпіонату Китаю. Турнірний перфоменс склав 2759 очка.[7][8]

2013—2014[ред. | ред. код]

Дін Ліжень, 2013 рік

У квітні 2013 року взяв участь в турнірі Меморіал Алехіна, з результатом 3½ з 9 очок (+1-3=5) посів передостаннє 9 місце.[9][10]
У травні 2013 року з результатом 7 очок з 9 можливих (+5-0=4) Ліжень став переможцем «4th Hannan Danzhou Super Grand Master Chess Toumanrent», що проходив в Даньчжоу.[11]
У грудні 2013 року Дін Ліжень у складі збірної Китаю став срібним призером командного чемпіонату світу, що проходив в турецькому курортному місті Анталія.[12][13] Крім того, набравши 5 очок з 8 можливих (+3-1-4), Дін посів 3-є місце серед шахістів, які виступали на другій дошці (турнірний перфоменс склав 2745 очка).[14][15]
У березні 2014 року посів 2 місце в чемпіонаті Китаю. Результат Ліженя на турнірі 7 очок з 11 можливих (+4-1=6).[16]
У серпні 2014 року у складі збірної Китаю став переможцем 41-ї шахової олімпіади, що проходила в Тромсе. Набравши 7½ очок з 10 можливих (+5-0=5), Дін Ліжень з турнірним перфоменсом 2831 очко посів 3 місце серед шахістів, які виступали на другій дошці.[17][18]
У листопаді 2014 року з результатом 3½ очка з 7 можливих (+0-0=7) Ліжень посів 5 місце на турнірі «Меморіал Петросяна», що проходив у Москві.[19][20]
У грудні 2014 року набравши 6 очок з 9 можливих (+4-1=4) посів 17 місце на турнірі «Qatar Masters Open 2014».[21][22]

2015—2017[ред. | ред. код]

У січні 2015 року Дін Ліжень розділив 2-5 місця (за додатковим показником — 5 місце) з Гірі, Со та Ваш'є-Лагравом на турнірі XX категорії, що проходив у Вейк-ан-Зеє. Набравши 8½ очок з 13 можливих (+7-3=3) Ліжень відстав на ½ очка від переможця турніру діючого чемпіона світу Магнуса Карлсена.[23][24]
У квітня 2015 року у складі збірної Китаю Ліжень став переможцем командного чемпіонату світу, що проходив у вірменському курортному містечку Цахкадзор.[25] Крім того, Дін з показником 61,1 % набраних очок посів друге місце серед шахістів, які виступали на першій шахівниці.[26]
У травні 2015 році з результатом 7 очок з 11 можливих (+4-1=6) став срібним призером чемпіонату Китаю.[27]
У липні 2015 року, набравши 5½ очок з 9 можливих (+3-1=5), Дін посів 3-є місце на турнірі «6th Hannan Danzhou Super Grand Master Chess Toumanrent», що проходив в Даньчжоу.[28]
У вересні 2015 року Ліжень дійшов до 1/8 фіналу кубку світу ФІДЕ, де поступився на тай-брейку своєму молодшому співвітчизнику Вей І з рахунком 2½ на 3½ очка.[29]
У листопаді 2015 року з результатом 5 очок з 18 можливих (+0-1=5) розділив 3-4 місця на турнірі чотирьох «Більбао. Final Masters 2015».[30]
У січні 2016 року, набравши 8 очок з 13 можливих (+4-1=6), посів третє місце (після Магнуса Карлсена та Фабіано Каруани) на турнірі 20-ї категорії, що проходив у Вейк-ан-Зеє.[31][32]
У липні 2016 року з результатом 4½ з 9 очок (+2-2=5) розділив 4-6 місця на турнірі, що проходив в Даньчжоу (Китай)[33].
У серпні 2016 року, набравши 4 очки з 9 можливих (+1-2=6), Ліжень посів 8-ме місце на турнірі «The 2016 Sinquefield Cup» (третій етап Grand Chess Tour), що проходив у Сент-Луїсі[34].
У вересні 2016 року в складі збірної Китаю посів 13-те місце на шаховій олімпіаді, що проходила в Баку. Набравши 7½ з 10 можливих очок (+5-0=5), Дін показав 4-й результат (турнірний перформанс — 2770 очок) серед шахістів, які виступали на другій шахівниці[35][36].
У лютому 2017 року з результатом 5 з 9 очок (+2-1=6) Ліжень розділив 4-8 місця (4-те місце за додатковим показником) на першому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив в м. Шарджа[37].
У травні 2017 року Дін Ліжень став переможцем другого етапу серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Москві. Його результат 6 очок з 9 можливих (+3-0=6)[38][39].
У вересні 2017 році Ліжень став другим на Кубку світу ФІДЕ 2017. У фінальному поєдинку Дін поступився Левону Ароняну на тай-брейку з загальним рахунком 2-4. Обидва фіналісти здобули право участі в Турнірі претендентів (Берлін, березень 2018 року)[40].
У листопаді 2017 року, набравши 5 очок з 9 можливих (+1-0=8), розділив 3-9 місця на четвертому етапі серії Гран-Прі ФІДЕ 2017 року, що проходив у Пальма-де-Майорці. У загальному заліку серії Гран-прі ФІДЕ 2017 року Ліжень, набравши 311,4 очок посів 4-те місце[41].

2018—2019[ред. | ред. код]

У березні 2018 року з результатом 7½ очок з 14 можливих (+1-0=13) Дін Ліжень посів 4-те місце на «Турнірі претендентів», що проходив у Берліні[42].
У квітні 2018 року посів 2-ге місце на турнірі 21 категорії «Меморіал Вугара Гашимова». Результат Ліженя 5½ очок з 9 можливих (+2-0=7)[43].
У листопаді 2018 року у складі збірної Китаю став переможцем 43-ї шахової олімпіади, що проходила в Батумі. Крім того, набравши 5½ очок з 8 можливих (+3-0=5), Ліжень посів 1-ше місце серед шахістів, які виступали на першій шахівниці.[44]
У січні 2019 року, набравши 7½ з 13 очок (+2-0=11), Ліжень разом з Непомнящим та Анандом розділив 3-5 місця у турнірі «Tata Steel Chess», що проходив у Вейк-ан-Зеє[45].
У березні 2019 року у складі збірної Китаю став бронзовим призером командного чемпіонату світу, що проходив в Астані[46]. Крім того, набравши 62,7 % можливих очок, Ліжень посів 2-ге місце серед шахістів, які виступали на першій шахівниці[47].
У квітні 2019 року з результатом 5 з 9 очок (+2-1=6), Дін Ліжень разом із Сергієм Карякіним розділив 2-3-ті місця на турнірі 22-ї категорії «Меморіал Вугара Гашимова»[48], а також, набравши 5½ очок з 10 (+2-1=7), посів 3-тє місце на турніру 21-ї категорії «3rd Shenzhen Longgong Masters Dute Cup», що проходив у Шеньчжені[49].
У червні 2019 року посів 6-те місце на турнірі XXII категорії Altibox Norway Chess 2019, що проходив у Ставангері[50].
У серпні 2019 року став переможцем турніру XXII категорії «The 2019 Sinquefield Cup», що проходив у Сент-Луїсі. Набравши однакову кількість очок з Карлсеном по 6½ (+2-0=9), Ліжень переміг норвежця на тай-брейку з рахунком 3-1[51].
У вересні 2019 році Дін Ліжень вдруге поспіль дійшов до фіналу кубку світу з шахів, завдяки чому здобув право участі в Турнірі претендентів, що відбудеться у Єкатеринбурзі у березні 2020 року[52]. У фінальному поєдинку Дін програв на тай-брейку з рахунком 4-6 (2-2 — класичні шахи, 2-4 — швидкі та блискавичні шахи) Теймуру Раджабову[53].
У грудні 2019 року перемігши у фіналі турніру «2019 GCT Finals In London» Максим Ваш'є-Лаграва з рахунком 16—12, Ліжень став переможцем серії турнірів «Grand Chess Tour 2019»[54].

2022[ред. | ред. код]

Після дискваліфікації Сергія Карякіна отримав місце у Турнірі претендентів 2022 за рейтингом. За правилами місце вилученого учасника займає гравець з найвищим рейтингом ФІДЕ станом на травень 2022 року, який також зіграв хоча б тридцять рейтингових ігор за рік[55]. Через пандемічні обмеження та проблеми з візою[56], Дін Ліжень до середини березня зіграв лише чотири гри, але Китайська шахова асоціація організувала три заходи з ним, щоб досягти потрібного числа ігор[57].

Зміни рейтингу[ред. | ред. код]

Зміни рейтингу Ело[58]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Дин Лижень — восходящая звезда Китая. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  2. World Youth Chess Championships 2002. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2014. 
  3. World Youth Chess Championships 2004. Архів оригіналу за 23 вересня 2015. Процитовано 10 вересня 2014. 
  4. Chinese Championship — a pictorial review. Архів оригіналу за 9 листопада 2012. Процитовано 10 вересня 2014. 
  5. Chinese Championship Tournament 2011. Архів оригіналу за 10 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  6. 2011 Chinese Championship: Ding Liren and Zhang Xiaowen win!. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  7. Chinese Championship Tournament 2012. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  8. 2012 Chinese Championship — Ding Liren completes hat trick. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  9. Aronian and Gelfand win Alekhine Memorial 2013. Архів оригіналу за 2 жовтня 2013. Процитовано 10 вересня 2014. 
  10. Переможцем «Меморіалу Альохіна» став Левон Аронян. Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  11. 4th Hainan Danzhou Super Grand Master Chess Tournament. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 6 вересня 2015. 
  12. Україна — бронзовий призер командного чемпіонату світу з шахів. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  13. World Team 09: Russia takes gold; China silver. Архів оригіналу за 8 грудня 2017. Процитовано 10 вересня 2014. 
  14. FIDE World Team Chess Championship 2013. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 10 вересня 2014. 
  15. 9th World Team Chess Championship: Antalya 2013. Архів оригіналу за 10 грудня 2013. Процитовано 10 вересня 2014. 
  16. Yu Yangyi & Ju Wenjun Chinese Champs. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2014. 
  17. 41st Olympiad Tromso 2014 Open. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 10 вересня 2014. 
  18. Tromso Final. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 10 вересня 2014. 
  19. Tashir Final: Quick draw clinches. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014. 
  20. Мемориал Петросяна, 7-й тур. Архів оригіналу за 12 листопада 2014. Процитовано 12 листопада 2014. 
  21. Standings after the round 9. Архів оригіналу за 8 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014. 
  22. Yu Yangyi wins Qatar Masters Open 2014. Архів оригіналу за 9 грудня 2014. Процитовано 5 грудня 2014. 
  23. Carlsen wins Wijk masters, Wei Yi wins B. Архів оригіналу за 28 січня 2015. Процитовано 27 січня 2015. 
  24. Вейк-ан-Зее. Tata Steel Chess 2015. Архів оригіналу за 24 січня 2015. Процитовано 27 січня 2015. 
  25. World Team: China takes gold, Ukraine silver. Архів оригіналу за 1 травня 2015. Процитовано 3 травня 2015. 
  26. The best player per board: according percent. Архів оригіналу за 3 липня 2015. Процитовано 3 травня 2015. 
  27. Wei Yi youngest Chinese Champion. Архів оригіналу за 10 листопада 2018. Процитовано 31 травня 2015. 
  28. Danzhou: Wang Yue wins with 2887 performance. Архів оригіналу за 25 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2015. 
  29. Baku Rd4 TB: Pure adrenaline. Архів оригіналу за 6 жовтня 2015. Процитовано 10 жовтня 2015. 
  30. Bilbao: So wins after tie-break [Архівовано 5 листопада 2015 у Wayback Machine.](англ.)
  31. Tata Steel Rd13: Magnus Carlsen wins fifth title [Архівовано 2 лютого 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  32. Вейк-ан-Зее. Турнир А. 2016. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 1 лютого 2016. 
  33. Даньчжоу 2016, Китай. Архів оригіналу за 26 грудня 2016. Процитовано 1 січня 2017. 
  34. Sinquefield Rd9: Wesley So takes first [Архівовано 14 лютого 2017 у Wayback Machine.](англ.)
  35. 42nd Olympiad Baku 2016 Open. Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 1 січня 2017. 
  36. 2016 Baku Rd11: US wins historic gold! China wins Women's [Архівовано 30 грудня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
  37. FIDE Grand Prix Series. Sharjah 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018. 
  38. Moscow Grand Prix: Ding Liren wins it all [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.](англ.)
  39. FIDE Grand Prix Series. Moscow 2017. Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 9 березня 2018. 
  40. 12 years later: Aronian wins the FIDE World Cup again!. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018. 
  41. FIDE Grand Prix Series. Palma 2017. Архів оригіналу за 12 березня 2018. Процитовано 11 березня 2018. 
  42. Candidates: First American challenger since Fischer [Архівовано 10 травня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
  43. Gashimov Memorial: Magnus Carlsen is third time winner. Архів оригіналу за 1 травня 2018. Процитовано 1 травня 2018. 
  44. 43rd Olympiad Batumi 2018 Open. Архів оригіналу за 2 грудня 2018. Процитовано 2 грудня 2018. 
  45. R13.Tata Steel Chess: Carlsen wins his seventh title. Архів оригіналу за 29 січня 2019. Процитовано 28 січня 2019. 
  46. World Team Ch: England take silver, China take bronze. Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019. 
  47. The best player per board: according percent. Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 17 березня 2019. 
  48. Shamkir, Round 9: Magnus makes it five. Архів оригіналу за 15 квітня 2020. Процитовано 10 квітня 2019. 
  49. Shenzhen: Giri does it! [Архівовано 9 травня 2019 у Wayback Machine.](англ.)
  50. Magnus Carlsen wins Norway Chess with a round to spare. Архів оригіналу за 16 червня 2019. Процитовано 17 червня 2019. 
  51. Playoff: Ding Liren wins Sinquefield Cup. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 31 серпня 2019. 
  52. FIDE World Cup: Ding Liren reaches a second World Cup final in a row. Архів оригіналу за 30 вересня 2019. Процитовано 30 вересня 2019. 
  53. Teimour Radjabov is fully back, wins the 2019 World Cup. Архів оригіналу за 10 липня 2020. Процитовано 11 жовтня 2019. 
  54. Ding Liren is the 2019 Grand Chess Tour Champion. Архів оригіналу за 9 грудня 2019. Процитовано 9 грудня 2019. 
  55. Regulations for the FIDE Candidates Tournament 2022. Архів оригіналу за 24 березня 2022. Процитовано 13 червня 2022. 
  56. Chess: China’s Ding Liren could make unlikely late bid for Candidates place. the Guardian (англ.). 25 березня 2022. Архів оригіналу за 23 квітня 2022. Процитовано 7 червня 2022. 
  57. Doggers (PeterDoggers), Peter. Ding Liren Back To World #2, Plans To Reach 30 Rated Games Needed For Candidates. Chess.com (амер.). Архів оригіналу за 28 квітня 2022. Процитовано 6 червня 2022. 
  58. Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)

Посилання[ред. | ред. код]