Спекторський Євген Васильович
Спекторський Євген Васильович | |
---|---|
Народився | 15 жовтня 1875 Острог, Україна |
Помер | 3 березня 1951 (75 років) Нью-Йорк, США |
Країна | Російська імперія Королівство Югославія |
Діяльність | письменник, правник, політик |
Alma mater | Варшавський університет |
Галузь | філософія, правознавство |
Заклад | Київський держуніверситет Тараса Шевченка |
Посада | Ректор Київського університету |
Вчене звання | професор |
Науковий керівник | Aleksandr Blokd |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв |
Цю статтю потрібно повністю переписати відповідно до стандартів якості Вікіпедії. (травень 2017) |
Євген Васильович Спекторський (15 жовтня 1875, Острог, Україна — 3 березня 1951, Нью-Йорк, США) — український філософ і правознавець, професор з 1913, доктор державного права з 1917.
Народився 15 жовтня 1875 року Острозі. У 1898 році закінчив Варшавський університет. У 1898–1901 — працював при університеті, де був залишений для підготовки до професорського звання. У 1901–1903 — студіював у університетах Парижа, Берліна, Геттінгена, Гейдельберга. У 1903 обраний приват-доцентом кафедри енциклопедії та історії філософії права Варшавського університету. У 1910 отримав ступінь магістра права в Юр'євському (Дерптському) університеті. У 1913 році обраний професором кафедри філософії права юридичного факультету Київського університету, водночас викладав на Київських вищих жіночих курсах. У 1914 очолював Київське філософське товариство.
14 грудня 1915 року в Саратові, на загальному засіданні Київського й Саратовського юридичних товариств, професор Київського університету Святого Володимира Євгеній Васильович Спекторський зачитав свою доповідь, присвячену новомодної тоді у Франції ідеології солідаризму.[1]
У 1917 здобув ступінь доктора державного права у Московському університеті. У 1918 — декан юридичного факультету Київського університету. 29 вересня 1918 ординарний професор університету Св. Володимира, доктор громадського права Спекторський затверджений гетьманом Павлом Скоропадським на посаді ректора університету Св. Володимира, до 1919 — ректор Київського університету Св. Володимира.
У 1920–1924 — професор Белградського університету; в 1924-1927 — професор і декан Російського юридичного факультету при Карловому університеті в Празі. 1927 повернувся до Белградського університету. В 1930-1945 — професор Люблянського університету.
Від 1945 року в еміграції в США, де й помер 1951 року у м. Нью-Йорку.
- «До питання про систематизацію у суспільствознавстві» (1903)
- «Органічна теорія суспільства» (1904)
- Очерки по философии общественных наук, в. 1. — (Варшава, 1907);
- Эрхард Вейгель — забытый рационалист XVII в. — (Варшава, 1909);
- «Поняття суспільства в античному світі. Етюд із семантики суспільствознавства» (1911)
- Естественное право у протестантских авторов XVII в. — (Ярославль, 1914);
- «Завдання енциклопедії права» (1915)
- Государство. — (Петроград, 1918);
- «Засади науки про державу і суспільство» (1927)
- «Християнство і російська державність» (1938).
- Спекторский Е.В. Проблема социальной физики в XVII столетии. Том 1. Новое мировоззрение и новая теория науки. - Спб.: Наука, 2006. - 448 с.
- Спекторский Е.В. Проблема социальной физики в XVII столетии. Том 2. - Спб.: Наука, 2006. - 538 с.
- ↑ Теорія солідарності. Архів оригіналу за 23 лютого 2020. Процитовано 29 березня 2022. [Архівовано 2020-02-23 у Wayback Machine.]
- Alma mater. Університет св. Володимира напередодні та в добу Української революції 1917–1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 1—2. К., 2000–2001.
- Ульяновський В. І. Останній ректор університету Святого Володимира Євген Васильович Спекторський: монографія. - К.: ВПЦ "Київський університет", 2007. - 311 с.
- Андрейцев В. І. Спекторський Євген Васильович // Стаття з "Юридичної енциклопедії"
- Гриценко І.С., Короткий В.А. Спекторський Євген Васильович // в книзі: Юридичний факультет Університету Святого Володимира 1834-1920. - К.: Либідь, 2009. - С. 220.
- Рутман В. Г. Государственно-правовые воззрения Е. В. Спекторского: автореферат диссертации на соискание ученой степени кандидата юридических наук. Специальность 12.00.01 - теория и история государства и права; история учений о праве и государстве. - Белгород: БелГУ 2013. - 23 с. [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Профіль Є. В. Спекторського на сайті Київського університету імені Тараса Шевченка [Архівовано 12 серпня 2014 у Wayback Machine.]
- Теорія солідарності. Олександр Маслак [Архівовано 23 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Ткачук М. Спекторський Євген Васильович. // Філософська думка в Україні: Біобібліографічний словник. — К., 2002. — С. 183-184. [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]
- Филатов В. П. Спекторский Евгений Васильевич // Электронная библиотека Института философии РАН [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Бондарева Е. А. Е. В. Спекторский: в гуще жизни // в кн.: E.A. Бондарева. Русская государственность в трудах историков зарубежья/Авт.-сост. E.A. Бондарева. — М. ,2012. — 448 c.: ил. [Архівовано 19 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Спекторський Є В. [Архівовано 16 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2003. — Т. 5 : П — С. — С. 572. — ISBN 966-7492-05-2.
- Спекторский Е.В. Воспоминания / Вступ. ст. С.И. Михальченко, Е.В. Ткаченко; подгот. текста, коммент. С.И. Михальченко; коммент. П.А. Трибунского. – Рязань, 2020. – 654 с., ил. – (Сер. «Новейшая российская история: исследования и документы». Т. 13). [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про юриста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Народились 15 жовтня
- Народились 1875
- Померли 3 березня
- Померли 1951
- Академіки Сербської академії наук і мистецтв
- Уродженці Острога
- Українські правознавці
- Науковці юридичного факультету Київського університету
- Доктори права
- Філософи права
- Ректори Київського університету
- Померли в Нью-Йорку
- Правознавці Російської імперії
- Науковці Люблянського університету
- Науковці Белградського університету
- Науковці Карлового університету