Калорійність їжі: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[неперевірена версія][неперевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
Калорійність і хімічний склад харчових продуктів (таблиця)
Рядок 12: Рядок 12:


При визначенні енергетичної цінності враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85&nbsp;%, оскільки [[протопектин]] і [[клітковина]] не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95&nbsp;%, а змішана&nbsp;— на 85-90&nbsp;%.<ref name="Доцяк"></ref>
При визначенні енергетичної цінності враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85&nbsp;%, оскільки [[протопектин]] і [[клітковина]] не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95&nbsp;%, а змішана&nbsp;— на 85-90&nbsp;%.<ref name="Доцяк"></ref>

==Калорійність і хімічний склад харчових продуктів==
{| align="center" class="standard sortable collapsible collapsed" border=2
|+Хімічний склад, г, і енергетична цінність, ккал (кДж), 100 г їстівної частини продуктів<ref>Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К.: «Кондор». — 2008. — 506 с. ISBN 966-8251-06-7</ref>
|-
|-
!Продукти !! Білки !! Жири !! [[Моносахариди|Моно]]- і [[дисахариди]] !! [[Крохмаль]] !! Енергетична цінність
|-
|[[Борошно пшеничне]] І сорту || 10,6 || 1,3 || 0,5 || 67,1 || 331
|-
|[[Борошно пшеничне]] вищого сорту || 10,3 || 1,1 || 0,2 || 68,7 || 334
|-
|[[Крупа]] гречана ядрами || 12,6 || 3,3 || 1,4 || 60,7 || 335
|-
|[[Крупа]] манна || 10,3 || 1,0 || 0,3 || 67,4 || 328
|-
|[[Рис]] || 7,0 || 1,0 || 0,7 || 70,7 || 330
|-
|Хліб житній формений пшеничний || 5,6 || 1,1 || 1,2 || 36,3 || 189
|-
|Хліб подовий з борошна || || || || ||
|-
|Хліб ІІ сорту || 8,6 || 1,3 || 1,5 || 43,8 || 233
|-
|Цукор-рафінад || - || - || 99,9 || - || 379
|-
|[[Крохмаль картопляний]] || - || 79,6 || 327 || - ||
|-
|[[Молоко]] пастерезоване || 2,8 || 3,2 || 4,7 || - || 58
|-
|[[Сметана]] 30% жирності || 2,4 || 30,0 || 3,1 || - || 294
|-
|Сир жирний || 14,0 || 18,0 || 2,8 || - || 232
|-
|[[Кефір]] жирний || 2,8 || 3,0 || 4,1 || - || 56
|-
|[[Масло вершкове]] несолоне || 0,5 || 82,5 || 0,8 || - || 748
|-
|Сир російський || 23,0 || 29,0 || - || - || 360
|-
|[[Кулінарні жири|Жир кулінарний]] || - || 99,7 || - || - || 397
|-
|[[Майонез]] || 2,8 || 67,0 || 2,6 || 2,6 || 624
|-
|[[Олія соняшникова]] рафінована || - || 99,9 || - || - || 899
|-
|Горошок зелений || 5,0 || 0,2 || 6,0 || 6,8 || 73
|-
|Капуста білоголова || 1,8 || 0,1 || 4,6 || 0,1 || 27
|-
|[[Картопля]] || 2,0 || 0,4 || 1,3 || 15,0 || 80
|-
|Цибуля зелена (перо) || 1,3 || - || 3,5 || - || 19
|-
|[[Цибуля ріпчаста]] || 1,4 || - || 9,0 || 0,1 || 41
|-
|[[Морква]] || 0,3 || 0,1 || 7,0 || 0,2 || 34
|-
|Огірки ґрунтові || 0,8 || 0,1 || 2,5 || 0,1 || 14
|-
|петрушка (зелень) || 3,7 || 0,4 || 6,8 || 1,2 || 49
|-
|Салат || 1,5 || 0,2 || 1,7 || 0,6 || 17
|-
|Томати (ґрунтові) || 1,1 || 0,2 || 3,5 || 23 || 23
|-
|[[Яблука]] свіжі || 0,4 || 0,4 || 9,0 || 0,8 || 45
|-
|Яблука сушені || 2,2 || - || 44,6 || 3,4 || 199
|-
|[[Чорнослив]] || 2,3 || - || 57,8 || 0,6 || 242
|-
|Капуста квашена || 1,8 || - || 2,2 || - || 19
|-
|Огірки солоні || 0,8 || 0,1 || 1,6 || - || 13
|-
|Баранина І категорії || 15,6 || 16,3 || - || - || 209
|-
|Яловичина І категорії || 18,6 ||16,0 || - || - || 218
|-
|Свинина м'ясна || 14,3 || 33,3 || - || - || 357
|-
|Жир свинячий топлений || - || 99,7 || - || - || 897
|-
|Печінка яловича || 17,9 || 3,7 || - || - || 105
|-
|Соски молочні || 11,0 || 23,9 || - || 1,6 || 266
|-
|Ковбаса Краківська напівкопчена || 16,2 || 44,6 || - || - || 466
|-
|Кури І категорії || 18,2 || І8,4 || 0,7 || - || 241
|-
|Яйця курячі І категорії || 12,7 || 11,5 || 0,7 || - || 157
|-
|Окунь морський || 18,2 || 3,3 || - || - 103
|-
|[[Сом]] || 17,2 || 5,1 || - || - || 115
|-
|[[Тріска атлантична|Тріска]] || 16,0 || 0,6 || - || - || 69
|-
|[[Оселедець атлантичний]] жирний || 17,7 ||19,5 || - || - || 246
|-
|}


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 09:39, 20 вересня 2012

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Калорійність.

Калорійність їжі або енергетична цінність харчових продуктів — кількість енергії, яка утворюється при окисленні жирів, білків, вуглеводів, що міститься у продуктах харчування, і витрачається на фізіологічні функції організму.[1][2]

Калорійність — важливий показник харчової цінності продуктів, вимірюється в кілокалоріях (ккал) або в кілоджоулях (кДж).[2] Одна кілокалорія дорівнює 4,184 кілоджоуля.[1]

Для визначення енергетичної цінності застосовують прилад калориметр. Енергетична цінність 1 г білка становить 4 ккал (16,7 кДж), 1 г жиру — 9 ккал (37,7 кДж), 1 г вуглеводів — 3,75 ккал (15,7 кДж).[1] Мінерaльні речовини, вода прихованої енергії не мають, а енергетичну цінність вітамінів, ферментів та інших органічних речовин не враховують, оскільки в продуктах їх дуже мaло. Таким чином, енергетична цінність харчових продуктів залежить від вмісту в них білків, жирів і вуглеводів.

Енергетичнy цінність розраховують на 100 г їстівної частини продукту харчування. Так, у 100 г яловичини 1 категорії міститься, %: білків — 18,9, жирів — 12,4. Отже, енергетична цінність яловичини становить 9 х 12,4 + 4,0 х 18,9 = 187 ккал, або 782 кДж.[1]

У середньому за добу людина витрачає 2000-4300 ккал, або 8368-18017 кДж (залежно від віку, фізичного навантаження, клімату).[1] Калорійність добового раціону для дітей: від 3 до 7 років становить 1900 калорій, від 7 до 11 — 2300, від 11 до 15 — 3000, від 15 до 18 років — 3500.[3] Енергетична цінність добового раціону харчування повинна бути на цьому ж рівні, її визначають додаванням енергетичної цінності окремих харчових продуктів, які входять у страви.

При визначенні енергетичної цінності враховують, що харчові речовини не засвоюються повністю: рослинна їжа засвоюється в середньому на 80-85 %, оскільки протопектин і клітковина не засвоюються, тваринна їжа засвоюється на 90-95 %, а змішана — на 85-90 %.[1]

Калорійність і хімічний склад харчових продуктів

Примітки

  1. ↑ а б в г д е Доцяк В. С. Українська кухня: навчальне видання — Львів: Оріяна-Нова, 1998 ISBN 5-8326-0062-2
  2. ↑ а б Зайцева Г. Т., Горпинко Т. М. Технологія виготовлення борошняних кондитерських виробів : Підруч. для проф.-техн. навч. закладів. - К. : Вікторія. 2002. - 400 с. ISBN 966-95870-6-9
  3. ↑ Українські страви (Третє видання) — Київ: Державне видавництво технічної літератури УРСР, 1960
  4. ↑ Шумило Г.І. Технологія приготування їжі: Навч. посіб. — К.: «Кондор». — 2008. — 506 с. ISBN 966-8251-06-7
Ця стаття є заготовкою. Ви можете допомогти проєкту, доробивши її. Це повідомлення варто замінити точнішим.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Калорійність_їжі&oldid=10425157