Тектоніка

Текто́ніка (грец. τεκτονική — розділ геології, предметом вивчення якого є структура (будова) твердої оболонки Землі - земної кори або (на думку ряду авторів) її тектоносфери (літосфера + астеносфера), а також історія рухів, що змінюють цю структуру.

1)Наука (галузь геології), що вивчає структуру та рухи земної кори і підкоркових мас та форми залягання гірських порід, створені цими рухами, досліджує геологічну історію й закономірності розвитку тектонічних рухів.

Основні задачі тектоніки – вивчення сучасної структури земної кори, тобто розміщення та характер залягання в її межах різних гірських порід, і закономірних поєднань структурних елементів різного порядку – від дрібних складок та розривів до континентів та океанів, а також встановлення історії та умов формування земної кори.

Основні розділи тектоніки: загальна (морфологічна) тектоніка (структурна геологія), регіональна тектоніка, історична тектоніка, теоретична (генетична) тектоніка, порівняльна тектоніка, експериментальна тектоніка (тектонофізика). В особливий розділ тектоніки виділяють неотектоніку. На стику тектоніки та сейсмології виникла сейсмотектоніка. Початок розвитку тектоніки припадає на XVI-XVII ст. Остаточно вона сформувалася в XX ст. Синонім – геотектоніка.

2) Тектонічна будова тієї чи іншої ділянки земної кори.

Сучасна тектонічна карта світу

Тектонічна карта світу

Див. також

Неотектоніка Прототектоніка Тектонічні гіпотези Гіпотеза розширення Землі Нова глобальна тектоніка Тектонічні цикли

Соляна тектоніка Тектонофізика Сейсмотектоніка Структурна геологія Тріщинна тектоніка Тектонічні структури

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Словник іншомовних слів / за ред. О. С. Мельничука. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1974.
• Словник-довідник з фізичної географії : для школярів і абітурієнтів / укл. Єна О. В., Супричов О. В. — К. : Довіра, 2002. — 238 с. — ISBN 966-507-133-5.