Почесний кут старих бійців: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 42: Рядок 42:
== Право на носіння ==
== Право на носіння ==
Шеврон мали право носити на правому рукаві кітеля чи шинелі вище згину ліктя лише ті члени [[СС]], які вступили до лав [[НСДАП]] у «період боротьби», тобто ще до того, як рейхспрезидент і генерал-фельдмаршал [[Пауль фон Гінденбург]] призначив [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]] німецьким рейхсканцлером 30 січня 1933 року. Право на носіння шеврону «старого бійця» вважалось високою честю, оскільки було видимим свідченням відданості ідеям [[націонал-соціалізм]]у ще в часи боротьби й до приходу до влади, коли членство в [[НСДАП]] не приносило ніяких вигід, а, навпроти, було сполучено із чималим ризиком. Пізніше право на носіння шеврону отримали також австрійські есесівці, що вступили до [[СС]] до [[аншлюс]]у 1938 року, у період, коли їх притискали, переслідували й навіть ув'язнювали в таборах для інтернованих.
Шеврон мали право носити на правому рукаві кітеля чи шинелі вище згину ліктя лише ті члени [[СС]], які вступили до лав [[НСДАП]] у «період боротьби», тобто ще до того, як рейхспрезидент і генерал-фельдмаршал [[Пауль фон Гінденбург]] призначив [[Адольф Гітлер|Адольфа Гітлера]] німецьким рейхсканцлером 30 січня 1933 року. Право на носіння шеврону «старого бійця» вважалось високою честю, оскільки було видимим свідченням відданості ідеям [[націонал-соціалізм]]у ще в часи боротьби й до приходу до влади, коли членство в [[НСДАП]] не приносило ніяких вигід, а, навпроти, було сполучено із чималим ризиком. Пізніше право на носіння шеврону отримали також австрійські есесівці, що вступили до [[СС]] до [[аншлюс]]у 1938 року, у період, коли їх притискали, переслідували й навіть ув'язнювали в таборах для інтернованих.

== Відомі нагороджені ==
{| class="wikitable"
|+
!Ім'я нагородженого
!Номер партійного квитка
!Номер службового посвідчення СС
|-
|[[Макс Аманн]]
|3
|53 143
|-
|[[Філіпп Боулер|Філіп Боулер]]
|12
|54 932
|-
|[[Карл Кауфманн]]
|95
|119 495
|-
|[[Фрідріх Гільдебрандт]]
|3 653
|128 802
|-
|[[Ганс Вайнрайх]]
|5 920
|278 160
|-
|[[Вальтер Бух]]
|7 733
|81 353
|-
|[[Вільгельм Грімм (рейхсляйтер)|Вільгельм Грімм]]
|10 134
|199 823
|-
|[[Мартін Борман]]
|60 508
|
|-
|[[Альберт Форстер]]
|1 825
|158
|-
|[[Генріх Гіммлер]]
|14 303
|168
|-
|[[Фріц Вайтцель]]
|18 833
|408
|-
|[[Курт Далюге]]
|31 981
|1 119
|-
|[[Йозеф Дітріх]]
|89 015
|1 177
|-
|Барон [[Карл фон Еберштайн]]
|15 067
|1 386
|-
|[[Теодор Ейке|Теодор Айке]]
|114 901
|2 921
|-
|[[Август Гайсмайєр]]
|21 573
|4 370
|-
|[[Рейнгард Гейдріх]]
|544 916
|10 120
|-
|[[Франц Ксавер Шварц]]
|6
|38 500
|-
|[[Ганс Баур]]
|171 865
|48 113
|-
|[[Фелікс Штайнер]]
|4 264 295
|253 351
|-
|[[Лео фон Єна]] (почесний нагороджений)
|4 359 167
|277 326
|-
|[[Карл Гансен Остенфельд|Карл Ганке]]
|102 606
|203 103
|}

=== Члени австрійських СС ===
{| class="wikitable"
|+
!Ім'я нагородженого
!Номер партійного квитка
!Номер службового посвідчення СС
|-
|[[Амон Гет]]
|510 764
|43 673
|-
|[[Ґергард Баст]]
|612 972
|23 064
|-
|[[Артур Зейсс-Інкварт]]
|6 270 392
|292 771
|}


== Література ==
== Література ==

* ''Вольфганг Акунов'' Дивизия СС «Викинг». История Пятой танковой дивизии войск СС. 1941—1945 гг. — Москва: Издатель Быстров, 2006 г. {{ref-ru}}
* ''Вольфганг Акунов'' Дивизия СС «Викинг». История Пятой танковой дивизии войск СС. 1941—1945 гг. — Москва: Издатель Быстров, 2006 г. {{ref-ru}}
* Brian L. Davis, Ian Westwell: ''Deutsche Uniformen und Abzeichen. 1933–1945.'' Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2006, <nowiki>ISBN 3-613-02676-7</nowiki>.
* Andrew Mollo: ''Uniforms of the SS.'' Band 1: ''Allgemeine SS 1933–1945''. 4th edition. Windrow & Greene, London 1991, <nowiki>ISBN 1-872004-90-3</nowiki>.
* Dieter Deutster: ''Deutsche Polizei-Uniformen 1936–1945.'' Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2009, <nowiki>ISBN 978-3-613-03105-0</nowiki>.
*


== Посилання ==
== Посилання ==

* [http://www.imha.ru/knowledge_base/base-14/1144529052-o-shevrone-starogo-bojca.html Вольфганг Акунов Про шеврон «старого бійця» CC]
* [http://www.imha.ru/knowledge_base/base-14/1144529052-o-shevrone-starogo-bojca.html Вольфганг Акунов Про шеврон «старого бійця» CC]
* [http://formass.chat.ru/nasch.htm Нарукавні нашивки]
* [http://formass.chat.ru/nasch.htm Нарукавні нашивки]

Версія за 08:12, 24 травня 2018

Почесний кут старих бійців
нім. Ehrenwinkel der Alten Kämpfer
Країна  Третій Рейх
Тип нашивка
Статус не вручається
Нагородження
Засновано: лютий 1934
Нагороджені:
Черговість

CMNS: Почесний кут старих бійців у Вікісховищі
гауптштурмфюрер СС Макс Сеела з «почесним кутом старих бійців» на правому рукаві

Почесний кут старих бійців (нім. Ehrenwinkel der Alten Kämpfer) — особлива відзнака у вигляді шеврону, що виділяв найстаріших військовослужбовців СС.

Історія створення

В лютому 1934 року для «старих бійців» СС (нім. Alte Kämpfer) ввели носіння почесного срібного шеврону на правому рукаві.

Дизайн

Для носіння на правому рукаві партійної сорочки використовувався чорний шеврон в формі букви «V», прошитий двома срібними (алюмінієвими) нитками. Версія шеврону «старого бійця», що використовувалась у частинах СС для носіння на чорному (пізніше — на землисто-сірому, а у подальшому — на сіро-зеленому, кольору «фельдграу», мундирі «зелених СС»), являла собою «кут» із трьох срібних галунних смуг у формі літери «V». Існували також варіанти, що являли собою змальований вище кут, нашитий на чорний, землисто-сірий чи сіро-зелений (в залежності від кольору есесівської уніформи) суконний трикутник кутом вниз. Інша версія, з зображенням срібної зірки з вісьмома променями, розміщеними на чорному (а у подальшому — землисто-сірому чи сіро-зеленому, залежно від кольору уніформи) полі всередині шеврону, введена 1935 року, була призначена для носіння на рукаві ветеранами німецької політики й німецьких збройних сил.

Право на носіння

Шеврон мали право носити на правому рукаві кітеля чи шинелі вище згину ліктя лише ті члени СС, які вступили до лав НСДАП у «період боротьби», тобто ще до того, як рейхспрезидент і генерал-фельдмаршал Пауль фон Гінденбург призначив Адольфа Гітлера німецьким рейхсканцлером 30 січня 1933 року. Право на носіння шеврону «старого бійця» вважалось високою честю, оскільки було видимим свідченням відданості ідеям націонал-соціалізму ще в часи боротьби й до приходу до влади, коли членство в НСДАП не приносило ніяких вигід, а, навпроти, було сполучено із чималим ризиком. Пізніше право на носіння шеврону отримали також австрійські есесівці, що вступили до СС до аншлюсу 1938 року, у період, коли їх притискали, переслідували й навіть ув'язнювали в таборах для інтернованих.

Відомі нагороджені

Ім'я нагородженого Номер партійного квитка Номер службового посвідчення СС
Макс Аманн 3 53 143
Філіп Боулер 12 54 932
Карл Кауфманн 95 119 495
Фрідріх Гільдебрандт 3 653 128 802
Ганс Вайнрайх 5 920 278 160
Вальтер Бух 7 733 81 353
Вільгельм Грімм 10 134 199 823
Мартін Борман 60 508
Альберт Форстер 1 825 158
Генріх Гіммлер 14 303 168
Фріц Вайтцель 18 833 408
Курт Далюге 31 981 1 119
Йозеф Дітріх 89 015 1 177
Барон Карл фон Еберштайн 15 067 1 386
Теодор Айке 114 901 2 921
Август Гайсмайєр 21 573 4 370
Рейнгард Гейдріх 544 916 10 120
Франц Ксавер Шварц 6 38 500
Ганс Баур 171 865 48 113
Фелікс Штайнер 4 264 295 253 351
Лео фон Єна (почесний нагороджений) 4 359 167 277 326
Карл Ганке 102 606 203 103

Члени австрійських СС

Ім'я нагородженого Номер партійного квитка Номер службового посвідчення СС
Амон Гет 510 764 43 673
Ґергард Баст 612 972 23 064
Артур Зейсс-Інкварт 6 270 392 292 771

Література

  • Вольфганг Акунов Дивизия СС «Викинг». История Пятой танковой дивизии войск СС. 1941—1945 гг. — Москва: Издатель Быстров, 2006 г. (рос.)
  • Brian L. Davis, Ian Westwell: Deutsche Uniformen und Abzeichen. 1933–1945. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2006, ISBN 3-613-02676-7.
  • Andrew Mollo: Uniforms of the SS. Band 1: Allgemeine SS 1933–1945. 4th edition. Windrow & Greene, London 1991, ISBN 1-872004-90-3.
  • Dieter Deutster: Deutsche Polizei-Uniformen 1936–1945. Motorbuch-Verlag, Stuttgart 2009, ISBN 978-3-613-03105-0.

Посилання