Фелікс Штайнер

Фелікс Штайнер
Felix Steiner
Ім'я при народженні	нім. Felix Martin Julius Steiner
Народження	23 травня 1896(1896-05-23) Шталупенен, Східна Пруссія
Смерть	12 травня 1966(1966-05-12) (69 років) Мюнхен, Баварія
Країна	Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх
Приналежність	Райхсгеер  Рейхсвер СА  Ваффен-СС
Вид збройних сил	СА  Ваффен-СС
Рід військ	піхота танкові війська
Роки служби	1914–1945
Партія	Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини
Член	СА і СС
Звання	Обергруппенфюрер СС,  генерал військ СС
Командування	моторизований полк СС «Дойчланд», 5-та танкова дивізія СС «Вікінг» 3-й танковий корпус СС 11-та танкова армія СС
Війни / битви	Перша світова війна: Східний фронт Західний фронт Окупація Судетів Друга світова війна Східний фронт Польська кампанія Битва при Млаві Битва на Бзурі Західний фронт Французька кампанія Голландська операція Битва за Дюнкерк Східний фронт Операція «Барбаросса» Донбаська операція Ростовська операція Операція «Блау» Операція «Едельвейс» Третя битва за Харків Битва за плацдарм Нарва Битва за лінію «Танненберг» Східно-Померанська операція
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу За поранення (нагрудний знак) Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року» Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» з Празьким градом Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Орден Хреста Свободи 1-го класу із зіркою і дубовим листям Орден Хреста Свободи 1-го класу із зіркою і мечами Орден Хреста Свободи 1-го класу з мечами Орден Хреста Свободи 1-го класу з дубовим листям Медаль «За вислугу років у СС» (8 років) Медаль «За вислугу років у СС» (4 роки) Почесний кут старих бійців Йольський свічник СС Кільце «Мертва голова»
Фелікс Штайнер у Вікісховищі

Фелікс Штайнер (нім. Felix Steiner; нар. 23 травня 1896, Шталупенен, Східна Пруссія — пом. 12 травня 1966, Мюнхен) — німецький воєначальник, СС-обергрупенфюрер та генерал Ваффен-СС часів Третього Рейху (1943). Один зі 160 кавалерів Лицарського хреста з Дубовим листям та мечами (1944).

Біографія

В березні 1914 року вступив у сухопутні війська. Учасник Першої світової війни, служив в ударних (штурмових частина) на Східному і Західному фронтах. Після війни був членом фрайкору. З 1920 року служив у рейхсвері, командир роти. З жовтня 1929 року — ад'ютант 1-го піхотного полку. 1 січня 1933 року вступив у НСДАП (партійний квиток №4 264 195) і СА. В грудні 1933 року вийшов у відставку і поступив в Прусську земельну поліцію. До 1935 року керував службою підготовки СА. 24 травня 1935 року вступив у СС (посвідчення №253 351), командир 3-го штурмбану 1-го штандарту СС. Один із керівників створення військ СС, найближчий помічник Пауля Гауссера. Разом з бароном Кассіусом фон Монтіньї розробив систему підготовки особового складу військ СС за зразком штурмових частин німецької армії. З 1 червня 1936 року — командир штандарту СС «Дойчланд».

Учасник окупації Судетської області, Польської і Французької кампаній. Відзначився у боях під Дюнкерком. З 1 грудня 1940 року керував формуванням добровольчої моторизованої дивізії СС «Германія» (формування завершили в квітні 1941 року) в ранзі командира дивізії. Учасник німецько-радянської війни, успішно діяв під Ростовом і Туапсе. Дивізія Штайнера першою вийшла до Майкопських нафтових родовищ на Кавказі. З 21 листопада 1942 по 2 січня 1943 року — одночасно командував корпусною групою військ СС.

З 30 березня 1943 року — командир 3-го танкового корпусу СС. В січні 1944 року дії корпусу Штайнера врятували від знищення 18-ту армію під Ленінградом. Корпус зазнав великих втрат в боях під Нарвою. 5 лютого 1945 року Генріх Гіммлер призначив Штайнера командувачем 11-ї армії. Чисельність армії була невелика, а Штайнер не проявив талантів керівника великими з'єднаннями, тому 5 березня він був знятий з поста. 25 березня сформував армійську групу «Штайнер». 22 квітня Адольф Гітлер наказав Штайнеру об'єднати під своїм командуванням всі наявні сили і нанести контрудар по радянських військах в районі південного передмістя Берліна. Штайнер проігнорував самовбивчий наказ і вивів свої війська на Захід, де 3 травня здався британським військам. 27 квітня 1948 року звільнений. Помер уві сні від зупинки серця.

Нагороди

• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Нагрудний знак «За поранення» в чорному
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Почесний кут старих бійців
• Йольський свічник (16 грудня 1935)
• Почесна шпага рейхсфюрера СС (1 грудня 1936)
• Кільце «Мертва голова» (1 грудня 1937)
• Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
• Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
• Застібка до Залізного хреста
  • 2-го класу (17 вересня 1939)
  • 1-го класу (26 вересня 1939)
• Німецький хрест в золоті (22 квітня 1942)
• Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям і мечами
  • лицарський хрест (15 серпня 1940)
  • дубове листя (№159; 23 грудня 1942)
  • мечі (№86; 10 серпня 1944)
• Орден Хреста Свободи 1-го класу (Фінляндія)
  • з дубовим листям і мечами (16 червня 1942)
  • із зіркою, дубовим листям і мечами (6 липня 1943)
• Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
• Відзначений у Вермахтберіхт (1 серпня 1944)
• Медаль «За вислугу років у СС» 4-го і 3-го ступеня (8 років)

Військова кар'єра

• березень 1914 — фанен-юнкер
• 27 січня 1915 — лейтенант
• 10 жовтня 1918 — обер-лейтенант
• 1 грудня 1927 — гауптман
• 1932 — майор

---

• 1 червня 1936 — СС-штандартенфюрер
• 1 серпня 1939 — СС-оберфюрер
• 9 листопада 1940 — СС-бригадефюрер та генерал-майор Ваффен-СС
• 1 січня 1942 — СС-групенфюрер та генерал-лейтенант Ваффен-СС
• 1 липня 1943 — СС-обергрупенфюрер та генерал Ваффен-СС

Див. також

• Герберт Отто Гілле
• Гельмут Дорнер
• Фріц Вітт
• Маттіас Кляйнгайстеркамп
• Альбрехт Крюґель
• Пауль Гауссер
• Вальтер Крюгер (обергрупенфюрер СС)

Бібліографія

• General a. D. Felix Steiner: Die Armee der Geächteten
• Felix Steiner: Die Freiwilligen der Waffen-SS, Idee und Opfergang, DVG Deutsche Verlagsgesellschaft, 8. Auflage (1992), ISBN 978-3920722092

Література

• Залесский К. А. Железный крест. — М.: Яуза-пресс, 2007. — с.629-630 — 4000 экз. — ISBN 978-5-903339-37-2
• Beevor, Antony (2002). Berlin: The Downfall 1945. Penguin Books. ISBN 0-670-88695-5.(англ.)
• Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtsteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN 978-3-7909-0284-6.(нім.)
• Krätschmer, Ernst-Günther (1999). Die Ritterkreuzträger der Waffen-SS. Coburg, Germany: Nation Europa Verlag. ISBN 978-3-920677-43-9.
• Schaulen, Fritjof (2005). Eichenlaubträger 1940–1945 Zeitgeschichte in Farbe III Radusch — Zwernemann. Selent, Germany: Pour le Mérite. ISBN 3-932381-22-X.(нім.)
• Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.(нім.)
• Williamson, Gordon (March 1994). The SS: Hitler's Instrument of Terror: The Full Story From Street Fighters to the Waffen-SS — Motorbooks International. ISBN 0-87938-905-2, ISBN 978-0-87938-905-5.(англ.)
• Ziemke, Earl F (1969). Battle For Berlin: End Of The Third Reich, NY: Ballantine Books, London: Macdomald & Co.(англ.)
• Хене, Хайнц. (The Order Of The Death's Head: The Story Of Hitler's SS) // Черный орден СС. История охранных отрядов. — М. : Олма-Пресс, 2003. — 542 с. — 6000 прим. — ISBN 5-224-03843-X. (рос.)
• Waldemar Schütz: General Felix Steiner, Befehlshaber der europäischen Freiwilligen in der Waffen-SS im Kampf gegen den Kommunismus
• Karl Heinz Mathias: Felix Steiner – General der Waffen-SS und seine europäischen Freiwilligen
• Rangliste des Deutschen Reichsheeres, Mittler & Sohn Verlag, Berlin 1930, S. 146

Посилання

• Steiner, Felix. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 26 січня 2014. (нім.)
• Felix Steiner. на desertwar.net. (англ.)
• Steiner, Felix Martin Julius — нагороди обергрупенфюрера Штайнера (англ.)
• SS Obergruppenführer and Waffen-SS General Felix Steiner
• Felix Steiner, 1896–1966
• Steiner, Felix Martin
• obergruppenfurer FELIX STEINER — фото обергрупенфюрера Штайнера
• Феликс Штайнер(рос.)