Пауль фон Гінденбург

Пауль фон Гінденбург Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg
нім. Paul von Hindenburg
Рейхспрезидент Німеччини
12 травня 1925 — 2 серпня 1934
Попередник	Фрідріх Еберт
Наступник	Адольф Гітлер
Начальник Генерального штабу Німеччини
1916 — 1919
Попередник	Еріх фон Фалькенгайн
Наступник	Вільгельм Ґренер
Народився	2 жовтня 1847(1847-10-02) Познань
Помер	2 серпня 1934(1934-08-02) (86 років) Нойдек
Похований	St. Elisabeth's Churchd
Відомий як	політик, солдат
Громадянство	Німеччина
Національність	німець
Освіта	Прусська військова академія
Політична партія	Безпартійний
Батько	Hans Robert Ludwig von Beneckendorff u.Hindenburgd
Мати	Luise Schwickartd
У шлюбі з	Гертруда фон Шперлінг
Діти	Оскар фон Гінденбург
Релігія	Лютеранство
Нагороди
Підпис
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Па́уль фон Гінденбург (нім. Paul Ludwig Hans Anton von Beneckendorff und von Hindenburg, 2 жовтня 1847, Познань, Пруссія, Німецький союз — 2 серпня 1934, Нойдек поблизу Розенберга, Західна Пруссія, Третій Райх) — німецький військовий і державний діяч, генерал-фельдмаршал, райхспрезидент.

Під час Першої світової війни від листопада 1914 р. — командувач військ Східного фронту, від серпня 1916 р. — начальник Генерального штабу, фактично головнокомандувач. Командував 8-ю німецькою армією у битві при Танненберзі.

З 1925 року і до кінця життя президент (райхспрезидент) Німеччини, спершу Веймарської республіки (переобраний на другий строк у 1932), потім із 1933 Третього Рейху (у січні 1933 призначив Адольфа Гітлера рейхсканцлером). 21 березня 1933 дав Гітлеру символічне рукостискання у Гарнізонній церкві у Потсдамі, що означало спадкоємність нацизму традиціям старої прусської армії.

Проте у квітні 1933 заперечував проти нацистського проекту закону про державну службу і наполіг, щоб із служби не звільнялися євреї-ветерани Першої світової війни і євреї, що були на цивільній службі під час війни. Улітку 1934 після «ночі довгих ножів» відправив Гітлеру вдячну телеграму.

Після смерті Гінденбурга Гітлер скасував пост рейхспрезидента і прийняв, за плебісцитом, повноваження голови держави сам, титулуючись «Фюрер і рейхсканцлер».

На честь Гінденбурга було названо дирижабль, що розбився в 1937 і Гребля імені Гінденбурга.

Гінденбург у Львові перед будівлею Крайового сейму. Серпень 1916

Джерела

• Кентій А. В. Гінденбург Пауль фон // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол. : В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наук. думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 107. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
• Кентій А. В. фон Гінденбург Пауль // Енциклопедія сучасної України : у 30 т / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Координаційне бюро енциклопедії сучасної України НАН України. — К., 2003­–2019. — ISBN 944-02-3354-X.

Посилання

• Гінденбург // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Біографія (нім.)