Мануел де Олівейра: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Немає опису редагування
м оформлення
Рядок 32: Рядок 32:
У 2008 році пана Олівейру нагородили [[Золота пальмова гілка|Золотою пальмовою гілкою]] [[Каннський кінофестиваль|Каннського фестивалю]] за його внесок до розвитку кінематографа, а також він отримав головну нагороду від уряду Франції&nbsp;— [[Орден Почесного легіону]].<ref>[http://culturebox.francetvinfo.fr/cinema/evenements/manoel-de-oliveira-106-ans-grand-officier-de-la-legion-dhonneur-francaise-207311 Manoel de Oliveira, 106 ans, grand officier de la Légion d'honneur française] {{ref-fr}}</ref>.
У 2008 році пана Олівейру нагородили [[Золота пальмова гілка|Золотою пальмовою гілкою]] [[Каннський кінофестиваль|Каннського фестивалю]] за його внесок до розвитку кінематографа, а також він отримав головну нагороду від уряду Франції&nbsp;— [[Орден Почесного легіону]].<ref>[http://culturebox.francetvinfo.fr/cinema/evenements/manoel-de-oliveira-106-ans-grand-officier-de-la-legion-dhonneur-francaise-207311 Manoel de Oliveira, 106 ans, grand officier de la Légion d'honneur française] {{ref-fr}}</ref>.


2014 року, на 106 році життя, Мануел де Олівейра випустив короткометражну стрічку із назвою «Старий чоловік з Белема» ({{lang-pt|O Velho do Restelo}}). У фільмі літературні та історичні персонажі, такі як герой роману [[Сервантес]]а&nbsp;— [[Дон Кіхот]], португальський поет 16 століття [[Луїс де Камоенс]], письменник 19 століття [[Камілу Каштелу Бранку]], розмірковують про події сучасного світу та про занепад величі минулих часів. Фільм демонструвався на [[Венеційський кінофестиваль|Венеційському кінофестивалі]], Міжнародних кінофестивалях у [[Міжнародний кінофестиваль у Торонто|Торонто]] й у {{нп|Міжнародний кінофестиваль у Нью-Йорку|Нью-Йорку|en|New York Film Festival}}, де отримав позитивні відгуки.<ref>[http://ua.euronews.com/2014/12/12/portuguese-film-legend-manoel-de-oliveira-launches-new-film-at-106/ Мануел де Олівейра: у 106 років&nbsp;— новий фільм і нова нагорода // euronews 12.12.2014]</ref>
2014 року, на 106 році життя, Мануел де Олівейра випустив короткометражну стрічку із назвою «Старий чоловік з Белема» ({{lang-pt|O Velho do Restelo}}). У фільмі літературні та історичні персонажі, такі як герой роману [[Сервантес]]а&nbsp;— [[Дон Кіхот]], португальський поет 16 століття [[Луїс де Камоенс]], письменник 19 століття [[Камілу Каштелу Бранку]], розмірковують про події сучасного світу та про занепад величі минулих часів. Фільм демонструвався на [[Венеційський кінофестиваль|Венеційському кінофестивалі]], Міжнародних кінофестивалях у [[Міжнародний кінофестиваль у Торонто|Торонто]] й у [[Нью-Йоркський кінофестиваль|Нью-Йорку]], де отримав позитивні відгуки.<ref>[http://ua.euronews.com/2014/12/12/portuguese-film-legend-manoel-de-oliveira-launches-new-film-at-106/ Мануел де Олівейра: у 106 років&nbsp;— новий фільм і нова нагорода // euronews 12.12.2014]</ref>


Помер 2 квітня 2015 у віці 106 років.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2015/04/150402_she_manoel_olivera_died Помер 106-річний режисер Олівейра // bbc.co.uk, 02.04.2015]</ref>
Помер 2 квітня 2015 у віці 106 років.<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2015/04/150402_she_manoel_olivera_died Помер 106-річний режисер Олівейра // bbc.co.uk, 02.04.2015]</ref>

Версія за 10:51, 18 квітня 2019

Мануел де Олівейра
порт. Manoel de Oliveira
Мануел де Олівейра. 2008
Ім'я при народженні Мануель Кандіду Пінту де Олівейра
Manoel Cândido Pinto de Oliveira
Дата народження 11 грудня 1908(1908-12-11)
Місце народження Порту, Королівство Португалія
Дата смерті 2 квітня 2015(2015-04-02) (106 років)
Місце смерті Порту, Королівство Португалія
Громадянство Португалія Португалія
Професія кінорежисер, кіносценарист
Роки активності 1928 — 2015
IMDb ID 0210701
Нагороди та премії
Кавалер Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке
Кавалер Великого хреста ордена Інфанта дона Енріке
Великий хрест ордена Сантьяго та меча
Командор ордена Сантьяго і меча defaultОрден Сантьяго (Португалія)
Командор ордена Сантьяго і меча defaultОрден Сантьяго (Португалія)
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Великий офіцер ордена Почесного легіону
Золота пальмова гілка (2008)
Мануел де Олівейра у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олівейра.

Мануел Кандіду Пінту де Олівейра (порт. Manoel Cândido Pinto de Oliveira, 11 грудня 1908, Порту, Королівство Португалія — 2 квітня 2015, там само) — португальський кінорежисер і сценарист[1].

Біографія

Мануел де Олівейра народився в місті Порту, в сім'ї промисловців. Він дебютував як актор у 1928 році. У 1930 році він дебютував як режисер документальних фільмів. Перший повнометражний фільм зробив у 1942 році — «Аніка-Бобо» (порт. Aniki Bóbó), у якому розповідається про повсякденне життя дітей у Порту.

Часто працював з однією групою акторів у декількох фільмах, з кінця 1980-х років ядро цієї групи становили Леонор Сілвейра, Луїш Мігель Синтра, Діогу Доріа, що знімалися практично у всіх картинах майстра.

У 2008 році пана Олівейру нагородили Золотою пальмовою гілкою Каннського фестивалю за його внесок до розвитку кінематографа, а також він отримав головну нагороду від уряду Франції — Орден Почесного легіону.[2].

2014 року, на 106 році життя, Мануел де Олівейра випустив короткометражну стрічку із назвою «Старий чоловік з Белема» (порт. O Velho do Restelo). У фільмі літературні та історичні персонажі, такі як герой роману Сервантеса — Дон Кіхот, португальський поет 16 століття Луїс де Камоенс, письменник 19 століття Камілу Каштелу Бранку, розмірковують про події сучасного світу та про занепад величі минулих часів. Фільм демонструвався на Венеційському кінофестивалі, Міжнародних кінофестивалях у Торонто й у Нью-Йорку, де отримав позитивні відгуки.[3]

Помер 2 квітня 2015 у віці 106 років.[4]

Фільмографія

  • 1942 — Анікі-Бобо (порт. Aniki-Bóbó)
  • 1963 — Закон весни (порт. O Acto da Primavera)
  • 1964 — Полювання (порт. A Caça)
  • 1972 — Сьогодення і минуле (порт. Passado e o Presente)
  • 1974 — Benilde ou a Virgem Mãe
  • 1975 — Бенільда або Діва-Мати (порт. Benilde ou a Virgem Mãe)
  • 1979 — Приречена любов (порт. Amor de Perdição)
  • 1981 — Франциска (порт. Francisca)
  • 1982 — Візит або Спогади і признання (порт. Visita ou Memórias e Confissões)
  • 1985 — Атласний черевичок (фр. Le Soulier de Satin)
  • 1987 — Мій випадок (фр. Mon Cas)
  • 1988 — Людожери (порт. Os Canibais)
  • 1990 — (фр. Non, ou la vaine gloire de commander)
  • 1991 — Божественна Комедія (порт. A Divina Comédia)
  • 1992 — День відчаю (порт. O Dia do Desespero)
  • 1993 — Долина Авраама (порт. Vale Abraão)
  • 1994 — Коробка (порт. A Caixa)
  • 1995 — Монастир (порт. O Convento)
  • 1996 — Партія (порт. Party)
  • 1997 — Подорож до початку світу (порт. Viagem ao Princípio do Mundo)
  • 2006 — Завжди гарна (фр. Belle Toujours)
  • 2007 — Христофор Колумб — Загадка (порт. Cristóvão Colombo — O Enigma)
  • 2009 — Примхи одної блондинки (порт. Singularidades de uma Rapariga Loura)
  • 2010 — Дивний випадок Анжеліки (порт. O Estranho Caso de Angélica)
  • 2012 — Церква Диявола (порт. A Igreja do Diabo)
  • 2012 — Жебо і тінь (порт. O Gebo e a Sombra)

Примітки

  1. ↑ http://cineticle.com/magazine/889-oliveira-interview.html
  2. ↑ Manoel de Oliveira, 106 ans, grand officier de la Légion d'honneur française (фр.)
  3. ↑ Мануел де Олівейра: у 106 років — новий фільм і нова нагорода // euronews 12.12.2014
  4. ↑ Помер 106-річний режисер Олівейра // bbc.co.uk, 02.04.2015

Посилання

Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мануел_де_Олівейра&oldid=24933548