Шипшина: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Хомелка (обговорення | внесок)
631 редагування
+
мНемає опису редагування
Рядок 20: Рядок 20:
* {{bt|Hulthemosa|[[Juz.]]}}
* {{bt|Hulthemosa|[[Juz.]]}}
| wikispecies = Rosa
| wikispecies = Rosa
| commons = Category:Rosa
| commons = Category: Rosa
| itis = 24807
| itis = 24807
| ncbi = 3764
| ncbi = 3764
Рядок 28: Рядок 28:
}}
}}
{{Значення|Шипшина (значення)}}
{{Значення|Шипшина (значення)}}
'''Шипшина''' — дикорослий рід рослин родини [[Розові|Розових]]. Різновидом шипшини є [[троянда]].
'''Шипши́на''' — дикорослий рід рослин родини [[Розові|Розових]]. Різновидом шипшини є [[троянда]].


== Будова шипшини ==
== Будова шипшини ==
Рядок 36: Рядок 36:
== Систематика ==
== Систематика ==


Точне число видів шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, що ще не вироблені критерії для розрізнення надзвичайної безлічі перехідних форм. За сучасними оцінками різних авторів рід включає від 190 (Wissemann, 2003) до 400-500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих видів. Такий розкид оцінок пов'язаний з існуючими протиріччями в [[систематика рослин|систематиці]] цього роду, які не були вирішені і з привнесенням в неї молекулярно-генетичних методів. Протягом XVIII-XXI ст. систематиками було описано понад 3 000 видів та внутрішньовидових [[таксон]]ів шипшин<ref>[http://www.ipni.org/ipni/advPlantNameSearch.do;jsessionid=F886AEBA6BC5B0488B980BCF80885D21?find_family=&find_genus=Rosa&find_species=&find_infrafamily=&find_infragenus=&find_infraspecies=&find_authorAbbrev=&find_includePublicationAuthors=on&find_includePublicationAuthors=off&find_includeBasionymAuthors=on&find_includeBasionymAuthors=off&find_publicationTitle=&find_isAPNIRecord=on&find_isAPNIRecord=false&find_isGCIRecord=on&find_isGCIRecord=false&find_isIKRecord=on&find_isIKRecord=false&find_rankToReturn=all&output_format=normal&find_sortByFamily=on&find_sortByFamily=off&query_type=by_query&back_page=plantsearch [[IPNI]]]</ref>
Точне число видів шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, що ще не вироблені критерії для розрізнення надзвичайної безлічі перехідних форм. За сучасними оцінками різних авторів рід включає від 190 (Wissemann, 2003) до 400—500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих видів. Такий розкид оцінок пов'язаний з існуючими протиріччями в [[систематика рослин|систематиці]] цього роду, які не були вирішені і з привнесенням в неї молекулярно-генетичних методів. Протягом XVIII—XXI&nbsp;ст. систематиками було описано понад 3 000 видів та внутрішньовидових [[таксон]]ів шипшин<ref>[http://www.ipni.org/ipni/advPlantNameSearch.do;jsessionid=F886AEBA6BC5B0488B980BCF80885D21?find_family=&find_genus=Rosa&find_species=&find_infrafamily=&find_infragenus=&find_infraspecies=&find_authorAbbrev=&find_includePublicationAuthors=on&find_includePublicationAuthors=off&find_includeBasionymAuthors=on&find_includeBasionymAuthors=off&find_publicationTitle=&find_isAPNIRecord=on&find_isAPNIRecord=false&find_isGCIRecord=on&find_isGCIRecord=false&find_isIKRecord=on&find_isIKRecord=false&find_rankToReturn=all&output_format=normal&find_sortByFamily=on&find_sortByFamily=off&query_type=by_query&back_page=plantsearch [[IPNI]]]</ref>


=== Різновиди ===
=== Різновиди ===
Рядок 50: Рядок 50:


== Практичне використання ==
== Практичне використання ==

===У медицині===
=== У медицині ===
{{Медпопередження}}
{{Медпопередження}}
Плоди деяких видів (зокрема коричної) містять багато [[Вітамін C|вітаміну С]], [[Цукор|цукру]], [[каротин]]у тощо.
Плоди деяких видів (зокрема коричної) містять багато [[Вітамін C|вітаміну С]], [[Цукор|цукру]], [[каротин]]у тощо.
Рядок 56: Рядок 57:
Настоянки, [[сироп]]и, [[відвар]]и з [[плід|плодів]] й коренів шипшини здавна застосовували в [[народна медицина|народній медицині]] у випадку [[захворювання печінки]], [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]], [[Гіпертонія|гіпертонії]], [[Авітамінози|авітамінозах]] тощо. При катарі шлунка зі зниженою кислотністю застосовують настій з 3 столових ложок ягід шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.
Настоянки, [[сироп]]и, [[відвар]]и з [[плід|плодів]] й коренів шипшини здавна застосовували в [[народна медицина|народній медицині]] у випадку [[захворювання печінки]], [[шлунково-кишковий тракт|шлунково-кишкового тракту]], [[Гіпертонія|гіпертонії]], [[Авітамінози|авітамінозах]] тощо. При катарі шлунка зі зниженою кислотністю застосовують настій з 3 столових ложок ягід шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.


===У харчуванні===
=== У харчуванні ===
Із м'якоті плодів можна одержати концентрований сік пресуванням свіжих плодів або за допомогою скороварки.
Із м'якоті плодів можна одержати концентрований сік пресуванням свіжих плодів або за допомогою скороварки.


Вимиті та очищені від насіння плоди йдуть на приготування джемів, варення. Для цього почищені плоди перемелюють, змішують з цукром. Із свіжих плодів виготовляють киселі та компоти.
Вимиті та очищені від насіння плоди йдуть на приготування джемів, варення. Для цього почищені плоди перемелюють, змішують з цукром. Із свіжих плодів виготовляють киселі та компоти.


Із плодів шипшини в Сибіру та на Алтаї готують сурогат кави, що має гарний запах з відтінком ванілі.
Із плодів шипшини в Сибіру та на Алтаї готують сурогат кави, що має гарний запах з відтінком ванілі. У Швеції варять [[шипшиновий суп]].


Із пелюсток роблять високоароматні вина, варять варення, роблять [[Трояндова вода|трояндову воду]], лікери й наливки.<ref name=":0" /><ref>М.&nbsp;Л.&nbsp;Рева, Н.&nbsp;Н.&nbsp;Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976&nbsp;— 168 с.&nbsp;— С.113</ref>
Із пелюсток роблять високоароматні вина, варять варення, роблять [[Трояндова вода|трояндову воду]], лікери й наливки.<ref name=":0" /><ref>М.&nbsp;Л.&nbsp;Рева, Н.&nbsp;Н.&nbsp;Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976&nbsp;— 168 с.&nbsp;— С.113</ref>


===Заготівля===
=== Заготівля ===
Збирають плоди в період їхньої стиглості, наприкінці серпня&nbsp;— у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими й збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити.
Збирають плоди в період їхньої стиглості, наприкінці серпня&nbsp;— у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими й збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити.


Сушать плоди в добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку й трубу печі для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2—3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80—90° С, а в південних районах&nbsp;— на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху.
Сушать плоди в добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку й трубу печі для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2—3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80—90° С, а в південних районах&nbsp;— на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху.


==Галерея==
== Галерея ==
<gallery>
<gallery>
Image:Rosa canina flower.jpg|<center>Квітка</center>
Image:Rosa canina flower.jpg|<center>Квітка</center>
Рядок 86: Рядок 87:


* {{ЕУ}}
* {{ЕУ}}

== Посилання ==
== Посилання ==
*[http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/52/shipshina ШИПШИНА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/52/shipshina ШИПШИНА] //[[Фармацевтична енциклопедія]]
* [http://earthpapers.net/gibridizatsiya-polimorfizm-i-filogeneticheskie-otnosheniya-vidov-roda-rosa-l Шанцер И. А. Гибридизация, полиморфизм и филогенетические отношения видов рода Rosa L.] {{ref-ru}}
* [http://earthpapers.net/gibridizatsiya-polimorfizm-i-filogeneticheskie-otnosheniya-vidov-roda-rosa-l Шанцер И.&nbsp;А.&nbsp;Гибридизация, полиморфизм и филогенетические отношения видов рода Rosa L.] {{ref-ru}}
* [http://www.econf.rae.ru/pdf/2010/04/c51ce410c1.pdf Трошина А. И., Стручкова Ю. Ю. Общая характеристика семейства розоцветные] {{ref-ru}}
* [http://www.econf.rae.ru/pdf/2010/04/c51ce410c1.pdf Трошина А. И., Стручкова Ю.&nbsp;Ю.&nbsp;Общая характеристика семейства розоцветные] {{ref-ru}}
* [http://babushkinsad.kiev.ua/2016/02/05/3159.html Шипшина — вітамінний чемпіон]
* [http://babushkinsad.kiev.ua/2016/02/05/3159.html Шипшина&nbsp;— вітамінний чемпіон]


[[Категорія:Розанні]]
[[Категорія:Розанні]]

Версія за 16:14, 11 вересня 2019

Шипшина
Шипшина собача (Rosa canina)
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
— Судинні (Tracheophyta)
— Насінні (Spermatophyta)
— Покритонасінні (Magnoliophyta)
— Еудікоти
Підклас: Розиди (Rosids)
Порядок: Розоцвіті (Rosales)
Родина: Розові (Rosaceae)
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Рід: Rosa
L., 1753, nom. cons.
Синоніми
* Hulthemia Dumort.
Посилання
Вікісховище: Category: Rosa
Віківиди: Rosa
EOL: 29911
IPNI: 34015
ITIS: 24807
NCBI: 3764
Fossilworks: 157343
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шипшина (значення).

Шипши́на — дикорослий рід рослин родини Розових. Різновидом шипшини є троянда.

Будова шипшини

Має складні листки, сітчасте жилкування, черешковий вид листку, стебло з камбієм, стрижневу кореневу систему, дві сім'ядолі (належить до класу Дводольні).

Систематика

Точне число видів шипшини поки ще не встановлено у зв'язку з тим, що ще не вироблені критерії для розрізнення надзвичайної безлічі перехідних форм. За сучасними оцінками різних авторів рід включає від 190 (Wissemann, 2003) до 400—500 (Хржановський, 1958, Бузунова, 2001) дикорослих видів. Такий розкид оцінок пов'язаний з існуючими протиріччями в систематиці цього роду, які не були вирішені і з привнесенням в неї молекулярно-генетичних методів. Протягом XVIII—XXI ст. систематиками було описано понад 3 000 видів та внутрішньовидових таксонів шипшин[1]

Різновиди

Плоди шипшини.

В Україні велика різноманітність шипшин (близько 50 видів). Серед них найчастіше трапляються:

  • Шипшина собача (Rosa canina L.) Шипшина собача росте на всій території України на схилах, узліссях, уздовж доріг та на пустищах як бур'ян[2].
  • Шипшина корична (R. cinnamomea L.) Поширена на Поліссі і в Лісостепу. Кущ з сизувато-зеленими часто опушеними листками й характерним яблуневим запахом пагонів.
  • Шипшина зморшкувата (R. rugosa Thunb.) Кущ з опушеними шипами і виразно зморшкуватими листками, поширений переважно в культурі.
  • Шипшина яблунева (R. pomifera Herrm.) Відзначається темно-рожевими пелюстками, округлими пурпуровими плодами (до 3 см завдовжки), поширена по чагарникових заростях, кам'янистих відслоненнях і на пісках лісостепової частини України.
  • Шипшина голчаста (Rosa acicularis Lindl) росте у лісовій і степовій зонах, у горах (до альпійського поясу), зазвичай, на лісових галявинах, у заростях чагарників, на берегах річок, струмків, вологих і степових луках, на схилах і кам'янистих розсипах.

Шипшина також є предком плетистих троянд, котрі по суті є її окультуреними сортами та гібридами[2].

Практичне використання

У медицині

Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.

Плоди деяких видів (зокрема коричної) містять багато вітаміну С, цукру, каротину тощо.

Настоянки, сиропи, відвари з плодів й коренів шипшини здавна застосовували в народній медицині у випадку захворювання печінки, шлунково-кишкового тракту, гіпертонії, авітамінозах тощо. При катарі шлунка зі зниженою кислотністю застосовують настій з 3 столових ложок ягід шипшини на 1 л води по 1/2 склянки 3 рази на день.

У харчуванні

Із м'якоті плодів можна одержати концентрований сік пресуванням свіжих плодів або за допомогою скороварки.

Вимиті та очищені від насіння плоди йдуть на приготування джемів, варення. Для цього почищені плоди перемелюють, змішують з цукром. Із свіжих плодів виготовляють киселі та компоти.

Із плодів шипшини в Сибіру та на Алтаї готують сурогат кави, що має гарний запах з відтінком ванілі. У Швеції варять шипшиновий суп.

Із пелюсток роблять високоароматні вина, варять варення, роблять трояндову воду, лікери й наливки.[2][3]

Заготівля

Збирають плоди в період їхньої стиглості, наприкінці серпня — у вересні; збирати слід обережно, вручну, у брезентових чи інших рукавицях, безпосередньо з куща, причому тільки цілі яскраво-червоні, незіпсовані плоди, коли вони ще тверді, намагаючись не м'яти їх. Перестиглі плоди стають соковитими, м'якими й збирати їх важче. Складати плоди слід у кошики, обтягнуті тканиною, збирання слід закінчити до настання заморозків. Свіжозібрані плоди треба негайно сушити.

Сушать плоди в добре нагрітих печах, на залізних листах або сітках, трохи відкривши заслінку й трубу печі для витягування вологи. Щоб краще використати обсяг печі для сушіння найбільшої кількості ягід, сітки з ягодами ставлять на цеглинах у 2—3 ряди, але при цьому треба стежити, щоб повітря мало вільний доступ до всіх ягід і щоб ягоди не підгоріли. Можна їх сушити в плодоовочевих сушарках при температурі 80—90° С, а в південних районах — на сонці. Сухі ягоди шипшини оранжево-червоні, смак кислувато-солодкий, вони без запаху.

Галерея

Примітки

  1. ↑ IPNI
  2. ↑ а б в 16 цікавих фактів про шипшину – Національний природний парк "Кременецькі гори" (укр.). Процитовано 27 червня 2019.
  3. ↑ М. Л. Рева, Н. Н. Рева Дикі їстівні рослини України / Київ, Наукова думка, 1976 — 168 с. — С.113

Література

Посилання

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шипшина&oldid=26075773